Перейти до вмісту

Ґретль Браун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ґретель Браун)
Марґарет Берта «Ґретль» Браун
Margarete Berta „Gretl“ Braun
Ім'я при народженнінім. Margarete Berta Braun Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася31 серпня 1915(1915-08-31)
Мюнхен
Померла10 жовтня 1987(1987-10-10) (72 роки)
Штайнгаден
ПохованняРупольдінг Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина
 Третій Райх
 Веймарська республіка
 Німецька імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдомогосподарка, секретарка, фотограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома завдякисестра Єви Браун
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГенріх Гофман (фотограф) Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFriedrich Otto Wilhelm Braund Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиFranziska Braund Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіАдольф Гітлер і Вальдемар Фегелейн Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриIlse Braund і Ева Браун[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГерман Фегелейн[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Марґарет Берта «Ґретль» Браун (нім. Margarete Berta Braun, у шлюбі Фегеляйн, пізніше Берлінгхофф; 31 серпня 1915, Мюнхен — 10 жовтня 1987, Штайнгаден) — молодша сестра Єви Браун. Входила в близьке оточення Адольфа Гітлера. Дружина групенфюрера СС Германа Фегеляйна, офіцера зв'язку СС в Ставці Гітлера.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ґретль була молодшою з трьох дочок шкільного вчителя Фрідріха «Фріца» Брауна та швачки Франциски «Фанні» Кронбергер[2]. Після того, як у 16 років вона покинула середню школу в Медінгені[3], почала працювати клерком у фотокомпанії Генріха Гофмана, офіційного фотографа нацистської партії, де вже працювала її сестра Єва[4]. У серпні 1935 року Гітлер надав сестрам трикімнатну квартиру в Мюнхені[5], а наступного року — віллу в Богенхаузені[6]. У 1943 році Ґретль відвідувала Баварську державну школу фотографії[4].

У Берггофі

[ред. | ред. код]

Ґретль багато часу проводила з сестрою у резиденції Гітлера Берггоф у баварських Альпах, де своєю поведінкою «оживила» обстановку, постійно розважаючись, фліртуючи та палячи цигарки[7]. За словами секретарки Гітлера Траудль Юнге, той безуспішно намагався відмовити Ґретль від паління. Ґретль мала зв'язки з ад'ютантом Гітлера Фріцом Даргесом[8], допоки він не був відправлений на Східний фронт у 1944 році[9].

3 червня 1944 року вступила в шлюб з офіцером зв'язку у штабі Гітлера, групенфюрером СС Германом Фегеляйном. Весілля відбулось у палаці Мірабель в Зальцбурзі, свідками були Гітлер, Гіммлер, Мартін Борман[10].

Кінець Рейху

[ред. | ред. код]

За три дні після весілля відбулася висадка союзників у Нормандії. 14 липня 1944 Гітлер назавжди покинув Берггоф[7]. 19 січня 1945 Ґретль та її сестра Єва прибули до Рейхсканцелярії у Берліні, та вже 9 лютого обидві відбули до Берхтесгадена[11]. Ґретль була вагітною, коли її чоловіка 28 квітня 1945 року було заарештовано у Берліні та пізніше розстріляно за те, що він самовільно покинув бункер Фюрера[12]. 5 травня 1945 року в Оберсальцбергу Ґретль народила доньку, котру назвала Єва Барбара у пам'ять про сестру, що здійснила самогубство разом з Гітлером 30 квітня 1945[13]. Єва Барабара вчинила самогубство у 1971 році, після того, як її молодий чоловік загинув у автокатастрофі[14][15].

Другий шлюб

[ред. | ред. код]

6 лютого 1954 у Мюнхені одружилася з Куртом Берлінгофом.

Померла 10 жовтня 1987 року у Штайнгадені у віці 72 років.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133792439 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Görtemaker, 2011, с. 31.
  3. Görtemaker, 2011, с. 34—35.
  4. а б Joachimstaler, 1999, с. 299.
  5. Görtemaker, 2011, с. 94—96.
  6. Görtemaker, 2011, с. 100, 173.
  7. а б Kershaw, 2008, с. 491.
  8. Junge, 2003, с. 117.
  9. Williamson, 2006, с. 251.
  10. Miller, 2006, с. 316.
  11. Görtemaker, 2011, с. 225, 229.
  12. Kershaw, 2008, с. 942.
  13. Linge, 2009, с. 199.
  14. Miller, 2006, с. 315, 316.
  15. Lambert, 2006, с. 463.

Література

[ред. | ред. код]
  • Bullock, Alan (1999) [1952]. Hitler: A Study in Tyranny. New York: Konecky & Konecky. ISBN 1-56852-036-0.
  • Görtemaker, Heike B. (2011). Eva Braun: Life with Hitler. New York: Alfred A. Knopf. ISBN 978-0-307-59582-9.
  • Joachimstaler, Anton (1999) [1995]. The Last Days of Hitler: The Legends, The Evidence, The Truth. Brockhampton Press. ISBN 978-1-86019-902-8.
  • Junge, Traudl (2003). Müller, Melissa (ред.). Until the Final Hour: Hitler's Last Secretary. London: Weidenfeld & Nicolson. ISBN 978-0-297-84720-5.
  • Kershaw, Ian (2008). Hitler: A Biography. W.W. Norton. ISBN 978-0-393-06757-6.
  • Knopp, Guido (2003). Hitler's Women. New York: Routledge. ISBN 978-0-415-94730-5.
  • Lambert, Angela (2006). The Lost Life of Eva Braun. London: Century. ISBN 978-1-84413-599-8.
  • Linge, Heinz (2009) [1980]. With Hitler to the End: The Memoir of Hitler's Valet. Frontline Books-Skyhorse Publishing. ISBN 978-1-60239-804-7.
  • Miller, Michael (2006). Leaders of the SS and German Police, Vol. 1. R. James Bender Publishing. ISBN 978-93-297-0037-2.
  • Williamson, Gordon (2006). The SS: Hitler's Instrument of Terror. New York: Barnes & Noble Publishing. ISBN 978-0-7607-8168-5.

Посилання

[ред. | ред. код]