は

	Хіраґана
Походження	は
JIS X 0213	1-4-48
Unicode	3071
	Катакана
Походження	ハ
JIS X 0213	1-5-48
Unicode	U+30D0
	Вимова • Мови • Клас
МФА	pa
Мови	ja
Звук	напівдзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ПА
Латинка	PA

	Хіраґана
Походження	は
JIS X 0213	1-4-48
Unicode	3070
	Катакана
Походження	ハ
JIS X 0213	1-5-48
Unicode	U+30D0
	Вимова • Мови • Клас
МФА	ba
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	БА
Латинка	BA

	Хіраґана
Походження	波
JIS X 0213	1-4-47
Unicode	306F
	Катакана
Походження	八
JIS X 0213	1-5-47
Unicode	U+30BF
	Вимова • Мови • Клас
МФА	ha
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	ХА
Латинка	HA

は або ハ (/ha/; МФА: [ha] • [hä]; укр. ха) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

дзвінкі звуки — ば або バ (/ba/; МФА: [ba] • [bä]; укр. ба);
напівдзвінкі звуки — ぱ або パ (/pa/; МФА: [pa] • [pä]; укр. па).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:	/h/ →	は	[ha]	(основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:	/b/ →	ば	[ba]	(похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:	/p/ →	ぱ	[pa]	(похідний звук)

До IX століття знак は вимовлявся як [pa], У X—XVI століттях — як [ɸa], а з XVII століття і по сьогодні — як [ha].

Крім цього, в історичному використанні кани знак は читався як [ha] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як わ — [ɰa].

У сучасній японській мові звук [ɰa] передається лише знаком わ. Виняток становить граматична частка предметного відмінка, що передається на письмі як は, а вимовляється як [ɰa].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 26.
Порядок іроха: 3. Між ろ і に.

Абетки

Хіраґана: は

Походить від скорописного написання ієрогліфа 波 (ха, хвиля).

Катакана: ハ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 八 (хаті, вісім).

Манйоґана: 八 • 方 • 芳 • 房 • 半 • 伴 • 倍 • 泊 • 波 • 婆 • 破 • 薄 • 播 • 幡 • 羽 • 早 • 者 • 速 • 葉 • 歯

Транслітерації

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●－
－－
●●
Радіоабетка: ХАґакі но ХА (はがきのハ; «ха» поштівки)
Абетка Морзе: −・・・

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт