か
Зовнішній вигляд
Хіраґана | |
Походження | 加 |
JIS X 0213 | 1-4-11 |
Unicode | 304B |
Катакана | |
Походження | 加 |
JIS X 0213 | 1-5-11 |
Unicode | U+30AB |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | ka |
Мови | ja, ain |
Звук | чистий |
Транслітерація | |
Кирилиця | KA |
Латинка | KA |
Хіраґана | |
Походження | か |
JIS X 0213 | 1-4-12 |
Unicode | 304C |
Катакана | |
Походження | カ |
JIS X 0213 | 1-5-12 |
Unicode | U+30AC |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | ga |
Мови | ja |
Звук | дзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ҐА |
Латинка | GA |
か або カ (/ka/; МФА: [ka] • [kä]; укр. ка) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Має похідні дзвінкі звуки — が або ガ (/ga/; МФА: [ga] • [gä]; укр. ґа).
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.
Глухий задньопіднебінний проривний: | /k/ → | か | [ka] | (основний звук) | |
Дзвінкий задньопіднебінний проривний: | /g/ → | が | [ga] | (похідний звук) | |
Задньопіднебінний носовий: | /ŋ/ → | か。 | [ŋa] | (на письмі практично не використовується) |
У історичному використанні кани знак か інколи читався як くわ (くゎ) — [kɰa], проте у сучасній японській мові поступився [ka]. Вимова [kɰa] інколи зустрічається в діалектах.
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 6.
- Порядок іроха: 14. Між わ і よ.
- Хіраґана: か
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 加 (ка, додавати).
- Катакана: カ
- Походить від скорописного написання лівої складової ієрогліфа 加 (ка, додавати).
- Манйоґана: 過 • 可 • 化 • 課 • 科 • 下 • 火 • 香 • 個 • 箇 • 華 • 菓 • 貨 • 夏 • 果 • 歌 • 架 • 何 та інші.
- Кирилиця:
- Система Поліванова: КА (ка).
- Альтернативні системи: КА (ка).
- Латинка
- Система Хепберна: КА (ka).
- Японська система: КА (ka).
- JIS X 4063: ka
- Айнська система: КА (ka).
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ҐА (ґа).
- Альтернативні системи: ҐА (ґа).
- Латинка
- Система Хепберна: GA (ga).
- Японська система: GA (ga).
- JIS X 4063: ga
- Айнська система: GA (ga).
- Шрифт Брайля:
●-
--
-●
- Радіоабетка: КАвасе но КА (為替のカ; «ка» грошового обміну)
- Абетка Морзе: ・−・・
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
Іроха | |||||||||||
い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
Шаблон • Обговорення • Проєкт |