102-мм корабельна гармата (Б-2)
| 102-мм корабельна гармата (Б-2) 102-мм корабельная пушка (Б-2) | |
|---|---|
 102-мм корабельна артилерійська установка Б-2 на радянському крейсері «Красний Кавказ» | |
| Тип | Корабельна гармата |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1931-1945 |
| Оператори | .svg){kind=small} ВМФ СРСР |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | КБ заводу «Більшовик» |
| Розроблено | 1930 |
| Виробник | завод «Більшовик» |
| Виготовлення | 1931-1933 |
| Характеристики | |
| Вага | 3,5 т |
| Довжина | 4,570 м (4,564 м — МК-2-4) |
| Обслуга | 16 |
| Вага снаряду | 15,8 або 15 |
| Калібр | 102 |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | 4-6 постр/хв. |
| Дульна швидкість | 755 м/с |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 16 600 м |
102-мм корабельна гармата (Б-2) (рос. 102-мм корабельная пушка (Б-2) — радянська корабельна гармата періоду Другої світової війни. Розроблена у 1920-х роках на основі 102-мм гармати Обухівського заводу часів царату, артилерійська система Б-2 була прийнята на озброєння РСЧФ і стала основним корабельним озброєнням перших радянських підводних човнів, а також деяких надводних кораблів СРСР.
Але, через значні конструктивні недоліки артилерійської системи, першої, що розроблялася за СРСР, змусили розробників розпочати проєктування нової 100-мм корабельної гармати, що згодом стала артилерійською установкою Б-24 (Б-24-ПЛ).
Коли почалося будівництво перших радянських підводних човнів І серії, то з'ясувалося, що артилерії для них немає. На той час наявність палубної гармати на ПЧ вважалася обов'язковою, особливо для великих океанських підводних човнів. У розпорядженні конструкторів реально були лише 102-мм гармати, якими озброювалися ескадрені міноносці типу «Новик». Однак ці довгоствольні артилерійські системи виявилися надмірно громіздкими для човнів. Оскільки конструкторські кадри царських часів було втрачено, а наявних конструкторів створення нової зброї у стислі терміни виявилося справою нереальною, пішли шляхом найменшого спротиву.
У 1927 році розпочалося проєктування 102-мм корабельної гармати для підводних човнів. Довжина ствола була зменшена до 45 калібрів, а кут піднесення збільшений до 60°. Зменшення довжини ствола призвело до порушення його врівноваженості на станку, що призвело до необхідності використовувати пружинний компенсатор. Випробування зброї почалися 1930 р., і з 1931 р. вони надійшли на озброєння підводних човнів типу «Декабрист». Але, практично з перших днів виявилися основні недоліки гармати: низька швидкострільність (4 — 6 постр./хв) і вкрай незручне заряджання при кутах піднесення понад 45°, що унеможливлювало використання його в ролі протиповітряного засобу. В результати випуск гармат в установці Б-2 був припинений у 1933 році.
102-мм корабельна гармата QF 4 inch Mk V- 102-мм корабельна гармата BL 4-inch Mk IX
- 102-мм корабельна гармата Mk IV, XII, XXII
- 102-мм корабельна гармата QF 4 inch Mk XVI
- 102-мм корабельна гармата QF 4 inch Mk XIX
Морська гармата 10,5 см SK C/32- 105-мм корабельна гармата SK C/33
- 105-мм корабельна гармата SK L/45
100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928- 102-мм корабельна гармата 102/35 Mod. 1914
102-мм корабельна гармата Bofors
/
102 мм гармата Обухівського заводу- 100-мм корабельна гармата (Б-24)
- 100-мм корабельна гармата (Б-34)
100-мм корабельна гармата 100 mm/45 Model 1930
105-мм корабельна гармата 4"/40- 102-мм корабельна гармата Mark 4"/50
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Корабельні системи керування артилерійським вогнем
- 76-мм корабельна гармата Mark 3"/23
- 114-мм корабельна гармата QF 4.5-inch Mk I — V
- 88-мм морська гармата SK C/35
- 127-мм корабельна гармата SKC/34
- 122-мм гармата зразка 1931/37 років (А-19)
- Коментарі
- Джерела
- 102-мм артиллерийская установка Б-2(рос.)
- 102/45 мм(рос.)
- Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 442—445. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
- Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Мн.: «Харвест», 2000. — 1156 с. — (Библиотека военной истории). — ISBN 9-85433-703-0.
