1693 Герцшпрунг
_Hertzsprung.png) | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Гендрік ван Ґент |
| Місце відкриття | Республіканська обсерваторія Йоганнесбурга |
| Дата відкриття | 5 травня 1935 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Ейнар Герцшпрунг |
| Тимчасові позначення | 1935 LA 1930 HG 1944 HA 1950 VM |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,795791008971 а. о. |
| Перигелій | 2,032220999214 а. о. |
| Афелій | 3,559361018728 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,273114123089 |
| Орбітальний період | 1707,479438941 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,210837092259 °/д |
| Середня аномалія | 271,0829653695° |
| Нахил орбіти | 11,94011188013° |
| Довгота висхідного вузла | 69,99535590980° |
| Аргумент перицентру | 235,0627458645° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 38,67 км |
| Період обертання | 8,825 год |
| Альбедо | 0,0484 |
| Стандартна зоряна величина | 10,97 |
1693 Ге́рцшпрунг (1693 Hertzsprung) — темний видовжений астероїд середнього регіону поясу астероїдів діаметром приблизно 39 км. Його відкрив 5 травня 1935 року нідерландський астроном Гендрік ван Гент на станції Leiden Southern, прибудові Йоганнесбурзької обсерваторії в Південно-Африканській республіці.[2]
Астероїд Герцшпрунг обертається навколо Сонця в центральній частині поясу астероїдів на відстані 2,0—3,6 астрономічної одиниці. Ексцентриситет його орбіти становить 0,27, а її нахил до площини екліптики — 12°.[3] Астероїд уже спостерігався як 1930 HG 1930 року на Сімеїзькій обсерваторії. А втім, це спостереження залишилося без уваги, тож дуга спостереження цього тіла починається з його офіційним відкриттям на Йоганнесбурзькій обсерваторії 1935 року.[2]
Ця мала планета була названа на честь данського астронома Ейнара Герцшпрунга (1873—1967), найкраще відомого завдяки славнозвісній діаграмі Герцшпрунга — Расселла, системі спектральної класифікації зір, яку він розробив укупі з Генрі Расселлом, на честь якого був названий астероїд 1762 Расселл. Від 1934 до 1945 Герцшпрунг був головою Лейденської обсерваторії в Нідерландах.[4]
Видатний експерт у галузі фотометрії, він ініціював дослідження змінних зір у південній частині Чумацького Шляху на Південній лейденській станції. У перебігу цього дослідження відкрито також кілька астероїдів і комет. Назву цього астероїда запропонували працівники Лейденської оберваторії.[4] Офіційно назву опублікував Центр малих планет 15 грудня 1967.[5]
Згідно з космічними дослідженнями, проведеними інфрачервоним астрономічним супутником IRAS, японським супутником AKARI і Ширококутним Інфрачервоним Оглядовим Дослідником НАСА у його пізнішій місії NEOWISE, астероїд Герцшпрунг має діаметр між 30,95 і 41,97 км, а його поверхня має альбедо між 0,03 і 0,059.[6][7][8][9][10][11][12]
Collaborative Asteroid Lightcurve Link погоджується з результатами, отриманими IRAS, тобто з тим, що альбедо становить 0,048, діаметр — 38,7 км, а абсолютна величина — 10,97.[13] Тоді як цей темний астероїд класифікується як такий, що належить до рідкісного підтипу CBU типу С за класифікацією Толена, місія NEOWISE групує небесне тіло з рідкісними червонуватими астероїдами типу P.[11]
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,239.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 1693 Герцшпрунг (англ.) . Процитовано 2014.04.30. Останнє спостереження 2014.04.09.
- ↑ а б 1693 Hertzsprung (1935 LA). Minor Planet Center. Процитовано 16 May 2016.
- ↑ JPL Small-Body Database Browser: 1693 Hertzsprung (1935 LA) (2017-03-29 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 1 July 2017.
- ↑ а б Schmadel, Lutz D. (2007). (1693) Hertzsprung. Dictionary of Minor Planet Names – (1693) Hertzsprung. Springer Berlin Heidelberg. с. 135. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1694. ISBN 978-3-540-00238-3.
- ↑ Schmadel, Lutz D. (2009). Appendix – Publication Dates of the MPCs. Dictionary of Minor Planet Names – Addendum to Fifth Edition (2006–2008). Springer Berlin Heidelberg. с. 221. Bibcode:2009dmpn.book.....S. doi:10.1007/978-3-642-01965-4. ISBN 978-3-642-01964-7.
- ↑ Nugent, C. R.; Mainzer, A.; Masiero, J.; Bauer, J.; Cutri, R. M.; Grav, T. та ін. (December 2015). NEOWISE Reactivation Mission Year One: Preliminary Asteroid Diameters and Albedos. The Astrophysical Journal. 814 (2): 13. arXiv:1509.02522. Bibcode:2015ApJ...814..117N. doi:10.1088/0004-637X/814/2/117. S2CID 9341381. Процитовано 20 April 2017.
- ↑ Usui, Fumihiko; Kuroda, Daisuke; Müller, Thomas G.; Hasegawa, Sunao; Ishiguro, Masateru; Ootsubo, Takafumi та ін. (October 2011). Asteroid Catalog Using Akari: AKARI/IRC Mid-Infrared Asteroid Survey. Publications of the Astronomical Society of Japan. 63 (5): 1117—1138. Bibcode:2011PASJ...63.1117U. doi:10.1093/pasj/63.5.1117. (online, AcuA catalog p. 153)
- ↑ Masiero, Joseph R.; Grav, T.; Mainzer, A. K.; Nugent, C. R.; Bauer, J. M.; Stevenson, R. та ін. (August 2014). Main-belt Asteroids with WISE/NEOWISE: Near-infrared Albedos. The Astrophysical Journal. 791 (2): 11. arXiv:1406.6645. Bibcode:2014ApJ...791..121M. doi:10.1088/0004-637X/791/2/121. S2CID 119293330. Процитовано 8 December 2016.
- ↑ Tedesco, E. F.; Noah, P. V.; Noah, M.; Price, S. D. (October 2004). IRAS Minor Planet Survey V6.0. NASA Planetary Data System – IRAS-A-FPA-3-RDR-IMPS-V6.0. Bibcode:2004PDSS...12.....T. Процитовано 17 October 2019.
- ↑ Alí-Lagoa, V.; de León, J.; Licandro, J.; Delbó, M.; Campins, H.; Pinilla-Alonso, N.; Kelley, M. S. (June 2013). Physical properties of B-type asteroids from WISE data. Astronomy & Astrophysics. 554: 16. arXiv:1303.5487. Bibcode:2013A&A...554A..71A. doi:10.1051/0004-6361/201220680. S2CID 119214002. Процитовано 10 November 2015.
- ↑ а б Mainzer, A.; Grav, T.; Masiero, J.; Hand, E.; Bauer, J.; Tholen, D. та ін. (November 2011). NEOWISE Studies of Spectrophotometrically Classified Asteroids: Preliminary Results. The Astrophysical Journal. 741 (2): 25. arXiv:1109.6407. Bibcode:2011ApJ...741...90M. doi:10.1088/0004-637X/741/2/90. S2CID 35447010. Процитовано 16 May 2016.
- ↑ Nugent, C. R.; Mainzer, A.; Bauer, J.; Cutri, R. M.; Kramer, E. A.; Grav, T. та ін. (September 2016). NEOWISE Reactivation Mission Year Two: Asteroid Diameters and Albedos. The Astronomical Journal. 152 (3): 12. arXiv:1606.08923. Bibcode:2016AJ....152...63N. doi:10.3847/0004-6256/152/3/63.
- ↑ LCDB Data for (1693) Hertzsprung. Asteroid Lightcurve Database (LCDB). Процитовано 16 May 2016.
- 1693 Герцшпрунг — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
| |||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
