Літні Олімпійські ігри 1928
(Перенаправлено з 1928 зимові Олімпійські ігри)
| Ігри ІХ Олімпіади | ||||
|---|---|---|---|---|
 Ігри ІХ Олімпіади | ||||
| Місто |  Амстердам | |||
| Країн | 46 | |||
| Спортсменів | 2883 (2606 чоловіків, 277 жінок) | |||
| Розіграно медалей | 109 у 14 видах спорту | |||
| Церемонія відкриття | 28 липня 1928 | |||
| Церемонія закриття | 12 серпня 1928 | |||
| Вебсторінка | olympics.com/en/olympic-games/amsterdam-1928 | |||
← 1924 1932 → | ||||
 Літні Олімпійські ігри 1928 у Вікісховищі | ||||
Ігри дев'ятої Олімпіади були проведені в 1928 році в Амстердамі, Нідерланди. Амстердам раніше був кандидатом на проведення Олімпійських ігор, але в 1920 році вибір було зроблено на користь найбільш постраждалої від війни Бельгії (Антверпен), а в 1924 році — на користь Парижа, завдяки голові Міжнародного олімпійського комітету П'єру де Кубертену. На проведення ігор 1928 року претендував також Лос-Анджелес. Це були перші Олімпійські ігри, які не проходили під керівництвом Де Кубертена. В 1925 році він віддав керівництво бельгійському графу Анрі де Байє-Латуру.
- На Олімпійських іграх вперше було запалено Олімпійський вогонь. Це сталося на Олімпійському стадіоні, проте його запалив не спортсмен, що стало традицією пізніше, а звичайний працівник газової фабрики. Естафета з передачею олімпійського смолоскипа вперше пройшла під час літніх Олімпійських ігор 1936 року в Берліні.
- Вперше парад учасників Олімпіади відкривала Греція, країна-засновник Олімпійських ігор. Парад закривався країною-хазяйкою ігор. Ця традиція існує і донині.
- Королева Вільгельміна віддала право відкривати церемонію своєму чоловікові, кронпринцу Хендріку. Проте вона відвідала церемонію закриття, яка пройшла у неділю, що дуже обурило представників Державної Реформатської Партії.
- Американські спортсмени виграли 56 медалей. Британський атлет Джек Лондон створив сенсацію на дистанції 100 метрів тим, що використовував стартові блоки, а інші атлети просто ставили свої ноги на землю.
- Джонні Вайсмюллер, який згодом став відомий, як актор у фільмах про Тарзана, виграв дві золоті медалі з плавання (100 м і 4 × 200 м кролем).
- Німеччина брала участь в Олімпіаді вперше з кінця Першої Світової війни. Вона послала команду з 223 учасників і завоювала 31 медаль. В цілому участь брали 46 країн. Загальна кількість учасників була меншою, ніж на минулих іграх у Парижі в 1924 році.
- Пааво Нурмі з Фінляндії виграв свою дев'яту золоту медаль на дистанції 10 000 метрів з результатом 30 хвилин 18,9 секунди. Потім він ще двічі вигравав срібні медалі на дистанції 5000 метрів, де першим був його співвітчизник Вілле Рітола і на дистанції 3000 метрів з бар'єрами, де першим був Тоіво Лукола, теж фін. Фінські чоловіки виграли всі забіги, починаючи з дистанції 1500 метрів.
- Завдяки протестам, вперше в легкій атлетиці і в гімнастиці були представлені програми для жінок. Галина Конопацька з Польщі стала першою жінкою — олімпійським чемпіоном з легкої атлетики. У кінці забігу на 800 метрів, частина з учасників була повністю виснажена. Це призвело до гострих дебатів у Міжнародному олімпійському комітеті про допустимість і потрібність змагань для жінок на Олімпійських іграх. Новий голова Олімпійського комітету, бельгійський граф Анрі де Байє-Латур, був прибічником виключення змагань для жінок, за виключенням спортивної гімнастики, плавання, тенісу і катання на ковзанах. Проте, ця пропозиція не була розглянута на олімпійському Конгресі 1930 року в Берліні. Біг на 800 метрів був виключений з олімпійської програми і знову з'явився тільки на Іграх 1960 року в Римі.
- Довжина марафонської дистанції була офіційно встановлена на позначці 42 км 195 м. Цей марафон був виграний алжирцем французького походження Ахмедом Бугера Ель-Уафі.
- Південноамериканський футбол здійснив прорив у своєму розвитку. Діючий олімпійський чемпіон Уругвай виграв у Аргентини в фіналі. Перша зустріч закінчилась в нічию з рахунком 1:1, по регламенту була організована друга зустріч, яку Уругвай виграв з рахунком 2:1.
Аргентина (81)
Австралія (18)
Австрія (73)
Бельгія (186)
Болгарія (5)
Канада (69)
Чилі (38)
Куба (1)
Чехословаччина (70)
Данія (91)
Єгипет (32)
Естонія (20)
Фінляндія (69)
Франція (255)
Німеччина (296)
Велика Британія (232)
Греція (23)
Гаїті (2)
Угорщина (109)
Індія (21)
Ірландія (27)
Італія (174)
Японія (43)
Латвія (14)
Литва (12)
Люксембург (46)
Мальта (9)
Мексика (30)
Монако (7)
Нідерланди (264) (Host nation)
Нова Зеландія (10)
Норвегія (52)
Панама (1)
Філіппіни (4)
Польща (93)
Португалія (31)
Родезія (2)
Румунія (29)
ПАР (24)
Іспанія (80)
Швеція (100)
Швейцарія (133)
Туреччина (31)
США (280)
Уругвай (22)
Югославія (34)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Топ-10 неофіційного національного медального заліку:
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | .svg){kind=small} США |
22 | 18 | 16 | 56 |
| 2 | .svg){kind=small} Німеччина |
10 | 7 | 14 | 31 |
| 3 |  Фінляндія |
8 | 8 | 9 | 25 |
| 4 |  Швеція |
7 | 6 | 12 | 25 |
| 5 | .svg){kind=small} Італія |
7 | 5 | 7 | 19 |
| 6 |  Швейцарія |
7 | 4 | 4 | 15 |
| 7 |  Франція |
6 | 10 | 5 | 21 |
| 8 | Нідерланди |
6 | 9 | 4 | 19 |
| 9 | .svg){kind=small} Угорщина |
4 | 5 | 0 | 9 |
| 10 | .svg){kind=small} Канада |
4 | 4 | 7 | 15 |
|
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
|
