Літні Олімпійські ігри 1964
XVIII Літні Олімпійські ігри | ||||
---|---|---|---|---|
Місто | Токіо | |||
Країн | 93 | |||
Спортсменів | 5151 | |||
Розіграно медалей | 163 в 19 видах спорту | |||
Церемонія відкриття | 10 жовтня | |||
Церемонія закриття | 24 жовтня | |||
Вебсторінка | olympics.com/en/olympic-games/tokyo-1964 | |||
← 1960 1968 → | ||||
Літні Олімпійські ігри 1964 у Вікісховищі |
Лі́тні Олімпі́йські і́гри 1964, або XVIII Лі́тні Олімпі́йські і́гри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету в місті Токіо (Японія) з 10 по 24 жовтня 1964 року. Окрім Токіо, заявку на проведення ігор також подавали Брюссель, Детройт і Відень. Токіо вже було обране для організації Ігор у 1940 році, проте згодом вибір було змінено на користь міста Гельсінкі (Фінляндія) через японську інтервенцію в Китай. Врешті-решт, Ігри 1940 року взагалі було скасовано через початок Другої Світової війни. Літні Олімпійські ігри 1964 року — перші, які було проведено в Азії.
Завдяки бюджету у 26 мільйонів доларів організація Ігор була бездоганною. Спортивні споруди були майже ідеальними, включаючи прекрасний стадіон і величезний олімпійський басейн. Олімпійське селище теж було збудовано й обладнано на найсучаснішому рівні.
- Олімпійський вогонь запалив Йосінорі Сакаі, національний університетський чемпіон на дистанції 400 метрів. Він народився в Хіросімі 6 серпня 1945 року, в день, коли на місто було скинуто атомну бомбу
- З 1960 року багато африканських країн здобули свою незалежність. Шістнадцять із цих країн були представлені на Олімпіаді. ФРН і НДР, як і на двох попередніх Олімпіадах, виступали об'єднаною командою. Південно-Африканську Республіку було не допущено до участі в Іграх через політику апартеїду.
- Дзюдо і волейбол були вперше представлені в програмі Олімпійських ігор. Обидва види спорту були дуже популярними. Японія здобула три золоті медалі з дзюдо, проте титул у відкритому класі відійшов до голландця Антона Гесінка.
- Гімнастка Лариса Латиніна (СРСР) здобула дві золоті, одну срібну і дві бронзових медалі. Таким чином, вона збільшила загальну кількість своїх олімпійських медалей до 18 (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзових).
- Абебе Бікіла з Ефіопії став відомий як перший атлет, який успішно захистив свій титул у марафоні, і це менше, чим через 6 тижнів після того, як йому видалили апендикс.
- Жіноче п'ятиборство (легка атлетика) було вперше включено до Олімпійської програми.
- Угорський ватерполіст Дежьо Д'ярматі здобув свою п'яту медаль поспіль.
- Імре Поляк, зрештою, здобув золоту медаль у греко-римській боротьбі, після того, як на трьох попередніх Олімпіадах він займав друге місце.
- В змаганнях з легкої атлетики американцям знову не було рівних. Вони здобули перемогу в половині дистанцій (12 з 24). Вони здивували навіть на середніх дистанціях, де до цього не показували видатних результатів. Так, Біллі Міллс виграв забіг на дистанцію 10 000 метрів, у той час як фаворит, австралієць Рон Кларк, посів тільки третє місце.
- Новозеландець Пітер Снелл, ще нікому невідомий у 1960-му, виріс в одного з найбільш видатних атлетів свого часу. Він покращив світовий рекорд Роджера Мунса і здобув золоту олімпійську медаль на дистанції 800 м. З такою ж легкістю він виграв забіг на дистації 1500 метрів, здобувши подвійну перемогу.
Під час цієї Олімпіади змагання проводилися у 21-й дисципліні у 19-ти видах спорту.
Для участі в цих Олімпійських іграх зареєструвалися 94 країни. 16 з них дебютували на Олімпіаді. Це Алжир, Конго, Домініканська Республіка, Кот-д'Івуар, Лівія, Камерун, Мадагаскар, Малайзія, Малі, Монголія, Непал, Нігер, Північна Родезія, Сенегал, Чад і Танганьїка. Малайя (яка брала участь в Іграх 1956 та 1960 років) та Північний Борнео (1956) увійшли до складу новоствореної країни Малайзії. Спортсмени з Західної та Східної Німеччини виступали у складі єдиної команди. Лівійські спортсмени знялися зі змагань після церемонії відкриття, тож за олімпійські медалі загалом боролися 93 країни.
Українські спортсмени виступали на Олімпіаді в складі збірної СРСР. Олімпійськими чемпіонами стали:
- Поліна Астахова — спортивна гімнастика (командний залік, вправи на колоді)
- Леонід Жаботинський — важка атлетика (2-га важка вага)
- Григорій Крісс — фехтування (шпага)
- Лариса Латиніна — спортивна гімнастика (командний залік, абсолютна першість, вільні вправи)
- Галина Прозуменщикова — плавання (200 м брас)
- Андрій Хіміч — веслування на байдарках і каное (каное-двійка, 1000 м)
- Микола Чужиков — веслування на байдарках і каное (байдарка-четвірка) (1000 м)
- Борис Шахлін — спортивна гімнастика (перекладина)
- Чоловіча збірна СРСР з волейболу: Юрій Венгеровський, Станіслав Люгайло, Георгій Мондзолевський, Юрій Поярков, Едуард Сибіряков.
Срібні медалі виграла жіноча збірна СРСР з волейболу, в якій також були 3 спортсменки з Української РСР — Неллі Абрамова, Валентина Мишак, Людмила Гурєєва —, а також плавець Георгій Прокопенко на дистанції 100 метрів брасом.
Топ-10 неофіційного національного медального заліку:
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | США | 36 | 26 | 28 | 90 |
2 | СРСР | 30 | 31 | 35 | 96 |
3 | Японія | 16 | 5 | 8 | 29 |
4 | Німеччина | 10 | 22 | 18 | 50 |
5 | Італія | 10 | 10 | 7 | 27 |
6 | Угорщина | 10 | 7 | 5 | 22 |
7 | Польща | 7 | 6 | 10 | 23 |
8 | Австралія | 6 | 2 | 10 | 18 |
9 | Чехословаччина | 5 | 6 | 3 | 14 |
10 | Велика Британія | 4 | 12 | 2 | 18 |
- ↑ Grasso, John; Mallon, Bill; Heijmans, Jeroen (2015). Chinese Taipei (aka Taiwan, Formosa, Republic of China) (TPE). Historical Dictionary of the Olympic Movement (вид. 5th). Lanham: Rowman & Littlefield Publishers. с. 114. ISBN 978-1-4422-4860-1. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 10 серпня 2016.
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |