3210 Лупішко
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Едвард Бовелл |
| Місце відкриття | Станція Андерсон-Меса |
| Дата відкриття | 29 листопада 1983 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Лупішко Дмитро Федорович |
| Тимчасові позначення | 1983 WH1 1952 DY1 1957 AB 1974 DR1 |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[2] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 3,114713195155 а. о. |
| Перигелій | 2,962506264344 а. о. |
| Афелій | 3,266920125967 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,048867077408 |
| Орбітальний період | 2007,823444238 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,179298633569 °/д |
| Середня аномалія | 124,1605128558° |
| Нахил орбіти | 13,60309516787° |
| Довгота висхідного вузла | 128,1457491266° |
| Аргумент перицентру | 23,81193091282° |
| Фізичні характеристики | |
| Період обертання | 14 годин[1] |
| Стандартна зоряна величина | 10,7 |
3210 Лупішко (3210 Lupishko) — астероїд головного поясу, відкритий 1983 року Едвардом Бовеллом і названий на честь українського астронома Дмитра Лупішка. Астероїд має витягнуту форму і період обертання близько 14 годин.
Астероїд був відкритий 29 листопада 1983 року американським астрономом Едвардом Бовеллом на спостережній станції Андерсон-Меса обсерваторії Ловелла в Аризоні, США. За датою відкриття астероїд отримав тимчасове позначення 1983 WH1[3].
Восени 1987 року Бовелл назвав астероїд на честь українського астронома Дмитра Федоровича Лупішка (1942 р.н.)[1], заступника директора Харківської обсерваторії, голови робочої групи «Астероїди» Астрономічної ради АН СРСР, який зробив великий внесок в дослідження того, як форми і періоди обертання астероїдів можуть бути визначені з їхніх кривих блиску[3]. На момент найменування астероїда Бовелл і Лупішко знали один одного лише за публікаціями. Наступного року вони зустрілись на конференції «Asteroids II» в Тусоні і потоваришували. Пізніше Бовелл назвав інший відкритий ним астероїд 10685 Харківунівер[1], на честь Харківського університету, де працювала керована Лупішком наукова група з дослідження астероїдів[4][5].
В березні 2007 року науковці Харківської обсерваторії Федір Величко і Юрій Круглий провели фотометричні спостереження астероїда за допомогою телескопа АЗТ-8 на Чугуївській спостережній станції. За результатами спостережень була отримана крива блиску астероїда тривалістю 9 годин. З періоду коливань блиску астероїда вдалось визначити, що період обертання астероїда становить близько 14 годин. З гладкості кривої обертання було зроблено висновок, що форма астероїда досить регулярна, без великих кратерів або гір. З великої амплітуди коливань блиску (принаймні, 0,6 зоряної величини) було оцінено, що астероїд має витягнуту форму — відношення найбільшого і найменшого екваторіальних діаметрів становить близько 1,7. Таким чином до астероїда були застосовані методи дослідження форми й обертання за кривою блиску[1], значний внесок в розвиток яких зробив той самий Дмитро Лупішко, на честь якого було названо астероїд[3].
- ↑ а б в г Липишко Д. Ф. На перекрёстках жизни и науки. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2021. — С. 210-212. — 150 прим.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 3210 Лупішко (англ.) . Процитовано 2014.05.11. Останнє спостереження 2013.05.19.
- ↑ а б в Lutz D. Schmadel. (3210) Lupishko // Dictionary of Minor Planet Names. — Springer, 2013. — С. 423.
- ↑ 10685 Kharkivuniver (1980 VO) [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.], JPL Small-Body Database.
- ↑ Д. Ф. Лупішко. Эдвард Боуэлл – первооткрыватель астероида «10685 Kharkivuniver». Кто он? // Universitates. — 2005. — № 2 (22).
- 3210 Лупішко — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||