Перейти до вмісту

34 Цирцея

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 34 Кірка)
34 Цирцея
Відкриття
ВідкривачЖан Шакорнак
Місце відкриттяПариж
Дата відкриття6 квітня 1855
Позначення
Позначення34 Circe
Названа на честьКірка
Тимчасові позначення1965 JL
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,687616256593 а. о.
Перицентр2,406552744568 а. о.
Апоцентр2,968679768618 а. о.
Ексцентриситет0,104577248085
Орбітальний період1609,345595968 д
Середня орбітальна швидкість0,223693407371 °/д
Середня аномалія84,44110138454°
Нахил орбіти5,497764257863°
Довгота висхідного вузла184,4369500595°
Аргумент перицентру330,3464052536°
Фізичні характеристики
Розміри113,54 км
Маса~1,5× 1018 кг
Середня густина2,0? г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні~0,0317 м/с²
Друга космічна швидкість~0,0600 км/с
Період обертання12,15 год
Альбедо0,0541
Температура~172 K
Спектральний типC (Толен)
Ch (SMASS)
Стандартна зоряна величина8,51
CMNS: 34 Цирцея у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

34 Цирцея (34 Circe) — астероїд головного поясу, його відкрив французький астроном Ж. Шакорнак 6 квітня 1855 року і назвав на честь Цирцеї, чарівної цариці острова Егейського моря в грецькій міфології.

Спектр цього об'єкта відповідає астероїду С-типу, що вказує на вуглецевий склад. Він має розмір у перерізі 113 км і обертається навколо Сонця з періодом 4,40 року. Фотометричні спостереження цього астероїда, проведені протягом 2007 року в обсерваторії Орган-Меса в Лас-Крусес, штат Нью-Мексико, дали асиметричну бімодальну криву блиску з періодом 12,176 ± 0,002 години та зміною яскравості 0,17 ± 0,02 зоряної величини[2]. У спектрах астероїда є ознаки впливу водих змін[3].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,360.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 34 Цирцея (англ.) . Процитовано 2014.05.16. Останнє спостереження 2014.05.08.
  2. Pilcher, Frederick (1 вересня 2008). Period Determinations for 26 Proserpina, 34 Circe 74 Galatea, 143 Adria, 272 Antonia, 419 Aurelia, and 557 Violetta. Minor Planet Bulletin. Т. 35. с. 135—138. ISSN 1052-8091. Процитовано 15 грудня 2024.
  3. Fornasier, S.; Lazzarin, M.; Barbieri, C.; Barucci, M. A. (1 лютого 1999). Spectroscopic comparison of aqueous altered asteroids with CM2 carbonaceous chondrite meteorites. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. Т. 135. с. 65—73. doi:10.1051/aas:1999161. ISSN 0365-0138. Процитовано 15 грудня 2024.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]