Яструб чорнокрилий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Accipiter melanochlamys)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яструб чорнокрилий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Яструб (Accipiter)
Вид: Яструб чорнокрилий
Accipiter melanochlamys
(Salvadori, 1875)[2]
Посилання
Вікісховище: Accipiter melanochlamys
Віківиди: Accipiter melanochlamys
EOL: 1048389
ITIS: 175329
МСОП: 22695532
NCBI: 387799

Яструб чорнокрилий[3] (Accipiter melanochlamys) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Ендемік острова Нова Гвінея.[4]

Довжина птаха 32–43 см, розмах крил 65-80 см. Самці важать 172–256 г, самки в середньому 294 г. Груди і живіт коричневі. Голова, спина і крила чорні. Хвіст широкий, чорний, кінець хвоста білий. Дзьоб чорний, восковиця жовта. Тривалість життя птаха становить 7 років.

Поширення

[ред. | ред. код]

Чорнокрилий яструб є ендеміком острова Нова Гвінея. Він мешкає в гірських тропічних лісах на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря. Деякі дослідники виділяють підвид A. m. schistacinus, що мешкає на півострові Чендравасіх, однак більшість дослідників вважає вид монотиповим.[5][6]

Раціон

[ред. | ред. код]

Здобиччю чорнокрилого яструба зазвичай стають невеликі або середнього розміру птахи; також він полює на невеликих ссавців, рептилій і комах.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Гніздування відбувається в другій половині року. Зазвичай в кладці 3–4 яйця, їх насиджують протягом 30 днів.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Птах мешкає в малонаселених гірських районах, його популяція стабільна.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Accipiter melanochlamys. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. T. Salvadori. Descrizione di cinquantotto nuove specie di uccelli, ed osservazioni intorno ad altre poco note, della Nuova Guinea e di altre Isole Papuane, raccolte dal D.' Odoardo Beccari e dai cacciatori del Sig. A. A. Bruijn. „Annali del Museo civico di storia naturale di Genova”. 7, s. 905, 1875 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 22 жовтня 2020.
  5. B.G. Freeman, A. Class, J. Mandeville, S. Tomassi, B.M. Beehler. Ornithological survey of the mountains of the Huon Peninsula, Papua New Guinea. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 133 (1), ss. 4-18, 2014 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  6. T.K. Pratt, B.M. Beehler: Birds of New Guinea. Wyd. 2. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 2015, s. 297. ISBN 9781400865116.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  7. J. Ekstrom, S. Butchart, M. Harding. Black-mantled Goshawk Accipiter melanochlamys (англ.). BirdLife International. Процитовано 23 січня 2016.