Перейти до вмісту

Сіпарая гімалайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Aethopyga ignicauda)
Сіпарая гімалайська
Самець гімалайської сіпараї (Сіккім, Індія)
Самець гімалайської сіпараї (Сіккім, Індія)
Самиця гімалайської сіпараї (гора Пхулчовкі, Непал)
Самиця гімалайської сіпараї (гора Пхулчовкі, Непал)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Сіпарая (Aethopyga)
Вид: Сіпарая гімалайська
Aethopyga ignicauda
(Hodgson, 1837)
Підвиди
  • A. i. ignicauda (Blyth, 1843)
  • A. i. flavescens (Hodgson, 1836)
Посилання
Вікісховище: Aethopyga ignicauda
Віківиди: Aethopyga ignicauda
ITIS: 558458
МСОП: 22718100
NCBI: 1118497

Сіпарая гімалайська[2] (Aethopyga ignicauda) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Гімалаях, на півночі Індії, в М'янмі.[3]

Пара гімалайських сіпарай

Довжина самця становить 15 см. Обличчя чорне з блискучо-синіми плямами. Верхня частина тіла яскраво-червона, крила оливково-зелені, груди яскраво-жовті, живіт і гузка зелені. На нижній частині спини жовта пляма, хвіст червоний і довгий. Самиці і молоді птахи мають оливково-зелене забарвлення тіла. за винятком жовтих грудей.[4]

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гімалайські сіпараї мешкають в Бангладеші, Бутані, М'янмі, Непалі, Індії, Таїланді та Китаї. Вони живуть в високогірних ялівцевих і рододендронових лісах, в заросях чагарників на висоті 3000-4000 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Aethopyga ignicauda. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679. 
  4. Philip D. Round; Akalak Kunsorn (2009). Fire-tailed Sunbirds Aethopyga ignicauda in north-west Thailand and notes on their identification (PDF). BirdingASIA (англ.) (11): 51—52. Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2020. Процитовано 16 липня 2021.
  5. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]