Мухомор Цезаря
| Мухомор Цезаря | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Amanita caesarea (Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Agaricus caesareus Scop., [1] Agaricus clavatus Batsch, [2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухомор Цезаря, або яєшник[10] (Amanita caesarea (Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.) — гриб з родини мухоморових (Amanitaceae).
Шапка 8-20 см у діаметрі, товстом'ясиста, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, з плоским, тупим короткотрубчастим краєм, оранжево-червона або жовта, гола. Пластинки золотисто-жовті. Спорова маса біла. Спори 9-14 Х 6-11 мкм, безбарвні, гладенькі. Ніжка 8-15 Х 1-2,5 см, щільна, жовта, гола, з жовтим, широким, знизу рубчастим кільцем, біля основи з вільною, мішечкоподібною, широкою, з нерівним лопатевим краєм, білою піхвою. М'якуш білий, у периферичній смузі жовтий.[11]
Гриб росте у широколистяних лісах Південної Європи. Зрідка зустрічається на Закарпатті в дубових і букових лісах та в Криму (діброви на північному схилі Ялтинської яйли), у липні — вересні.[12]
Їстівний гриб, який цінували давні римляни.
Збирати та заготовляти заборонено. Вид занесено до Червоної книги України. Охороняється в Кримському природному заповіднику, Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику.[13]
- ↑ Flora carniolica 2: 419 (1772)
- ↑ Elenchus fungorum: 55 (1783)
- ↑ France: 666, t. 120 (1812)
- ↑ Revisio generum plantarum 3 (2): 479 (1898)
- ↑ Mycologia 5 (2): 73 (1913)
- ↑ Pilz-und Kräuterfreund: 230 (1968)
- ↑ Elenchus fungorum: 57 (1783)
- ↑ Herbier de la France 3: 3, t. 120 (1783)
- ↑ Bibliotheca Mycologica 187: 11 (2001)
- ↑ Яєшник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лессо Т. Грибы, определитель / пер. с англ. Л. В. Гарибовой, С. Н. Лекомцевой. — М.: «Астрель», «АСТ», 2003. — С. 145. — ISBN 5-17-020333-0.
- ↑ Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К.: «Наукова думка», 1992. — С. 120—122. — ISBN 5-12-003226-5.
- ↑ Мухомор Цезаря у ЧКУ. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
- Amanita caesarea // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Persoon, C.H. 1801. Synopsis methodica fungorum. :1-706
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 69
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 100—101.