Щириця Палмера
Щириця Палмера | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
Рід: | Щириця (Amaranthus) |
Вид: | Щириця Палмера (A. palmeri)
|
Біноміальна назва | |
Amaranthus palmeri |
Щириця Палмера[1] (Amaranthus palmeri) — вид трав'янистих рослин родини амарантові (Amaranthaceae). Батьківщиною є південний захід США та північ Мексики, широко натуралізований вид.
Однорічна рослина гола або майже. Стебла випрямлені, розгалужені, зазвичай (0.3)0.5–1.5(3) м. Стебла та листки зеленого кольору, частково червонуваті або рожеві. Листя: черешок розміром з пластину; пластина від зворотнояйцеподібної або ромбічно-обрізаної до еліптичної проксимально, іноді ланцетні дистально, 1.5–7 × 1–3.5 см; основи листків від широко до вузько клиноподібні; поля цілі, плоскі; верхівки від тупих до гострих, зазвичай з коротким загостреним кінчиком.
Суцвіття кінцеві, від лінійних колосів до волотей, зазвичай схилені вниз, іноді підняті, особливо молоді, з кількома пахвовими скупченнями, безперервні або переривані в проксимальній частині рослини. Маточкові квіти: листочки оцвітини 1.7-3.8 мм. Тичинкові квіти: листочків оцвітини 5, нерівні, 2-4 мм. Насіння від темно-червонуваио-коричневого до коричневого кольору, діаметр 1–1.2 мм, блискуче[2].
Батьківщиною рослини є південний захід США та північ Мексики. Рослина натуралізована в Європі, Азії, Австралії, США, Онтаріо (Канада) і на Мадейрі (Португалія)[2][3].
Листя, стебла та насіння є їстівними і дуже поживними. Корінні американці широко культивували рослину. Однак, A. palmeri має тенденцію поглинати надлишок азоту з ґрунту; якщо її вирощувати в надмірно удобреному ґрунті, то може містити надмірні рівні нітратів. Листки містить щавлеву кислоту, яка може бути шкідливою для людей з проблемами нирок, якщо споживати у надлишку.
- ↑ Amaranthus palmeri // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 28.09.2018. (англ.)
- ↑ GRIN. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 28.09.2018. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |