Крижень чорний
Крижень чорний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Anas poecilorhyncha Forster, 1781 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Anas poikilorhynchus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Крижень чорний[2] (Anas poecilorhyncha) — вид водоплавних птахів родини качкових (Anatidae). Поширений у Південній і Південно-Східній Азії.
Визнано два підвиди:
- A. p. poecilorhyncha Forster, 1781 — поширений в Індії, Пакистані, Бангладеш та Шрі-Ланці;
- A. p. haringtoni (Oates, 1907) — М'янма, південь Китаю, Індокитай.
Раніше крижня китайського вважали третім підвидом. Польові дослідження, проведені в Гонконзі на півдні Китаю та опубліковані в 2006 році, показали, що хоча і китайський, і чорний крижень (підвид A. p. haringtoni) розмножувалися в цьому регіоні одночасно, змішані пари спостерігаються лише дуже рідко. Ґрунтуючись на цьому спостереженні, більшість систематиків розглядають китайського крижня як окремий вид.[3][4]
Довжина тіла становить від 58 до 63 сантиметрів. Самці важать від 1230 до 1500 г. Самиці значно легші і важать від 780 до 1360 г. Дорослі качки мають коричнево-чорне оперення, білий живіт і біле обличчя. Ноги помаранчево-червоні. Має жовтий дзьоб.
За своєю поведінкою вид багато в чому схожий на крижня звичайного. Трапляється невеликими зграями і сімейними групами в мілководних болотистих водах. Живиться в основному рослинною речовиною. Качки їдять зелені водні, берегові та наземні рослини, а також насіння, плоди, комах, пуголовків, ікру, дрібну рибу, жаб і черв'яків.
Шлюбний період — весна. Будують гнізда з рослин на берегах. Розмножуються один раз на рік і відкладають від 8 до 14 яєць. Сезон розмноження триває з травня по грудень, насиджує 26-28 днів. Пташенята оперяються через 49-56 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Anas poecilorhyncha: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 3 березня 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ del Hoyo, P.F.; Collar, N.; Kirwan, G.M. (2017). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Chinese Spot-billed Duck (Anas zonorhyncha). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. doi:10.2173/bow.spbduc.01. S2CID 242623661. Процитовано 25 July 2017.
- ↑ Lepage, Denis. Eastern Spot-billed Duck, Anas zonorhyncha Swinhoe, 1866. Avibase. Bird Studies Canada. Процитовано 26 July 2017.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |