Перейти до вмісту

Анкалагон (ссавець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ankalagon saurognathus)
Ankalagon saurognathus
Час існування: ранній палеоцен
Ankalagon saurognathus
Ankalagon saurognathus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Чотириногі (Tetrapoda)
Амніоти (Amniota)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Mesonychia
Родина: Mesonychidae
Рід: Ankalagon
Van Valen, 1980
Вид: A. saurognathus
Ankalagon saurognathus
(Wortman, in Matthew, 1897)
Синоніми
Dissacus saurognathus
Посилання
Вікісховище: Ankalagon
EOL: 4525799
Fossilworks: 44111

Анкалагон (Ankalagon saurognathus) — викопний хижий ссавець родини мезоніхиди. Мешкав в Північній Америці в палеоцені, близько 63,3—60,2 млн років тому[1].

Відомий з палеоценових відкладень в Нью-Мексико, анкалагон — найбільший з мезоніхід палеоцену Північної Америки. Мав добре виражений статевий диморфізм[2].

Анкалагон відрізнявся від предкового виду Dissacus своїм розміром, близьким до сучасного ведмедя[3], тоді як його предок, Dissacus, за розміром був близький скоріше до шакала або койота. Єдиним з американських мезоніхід, хто перевершив за розміром анкалагона, були великі види ранньоеоценового роду пахіени (Pachyaena), такі як P. gigantea і P. ossifraga, які також досягали розміру ведмедя[3].

Про статевий диморфізм можна судити по тому факту, що деякі щелепні кістки були більшими й мали масивніші корінні зуби, більш пристосовані для розгризання кісток, ніж інші знайдені щелепи. Передбачається, що більші за розмірами щелепи належали самцям.

Екологія

[ред. | ред. код]

Сильні щелепи, гострі загнуті ікла і трикутні корінні зуби (характерні також для інших мезоніхід) свідчать, що A. saurognathus був хижаком, перебувавшим на вершині харчового ланцюга. Масивні кутні зуби самців свідчать, що самці також були падальниками та гризли кістки.

Історія назви

[ред. | ред. код]

Назва роду походить від казкового Анкалагона, згаданого в «Сильмариліоні» Дж. Р. Р. Толкіна, найбільшого і найлютішого з усіх в Середзем'ї, одного з могутніх слуг лиходія Моргот. Згідно з Толкіном, ім'я Анкалагон мовою Синдарін має таке значення: anc = «щелепа», alag = «стрімкий»[4].

Анкалагон було відкрито в Нью-Мексико в ХІХ столітті й спочатку отримав назву Dissacus saurognathus. Наприкінці ХХ століття, вивчивши його останки, Лі Ван Вален прийшов до висновку, що D. saurognathus відрізнявся від подібного виду D. navajovius, як і від інших представників роду Dissacus, і виділив його в окремий рід. Назва «Ancalagon», яку він хотів дати роду, виявилося зайнято середньокембрієвим хробаком — приапуліди Ancalagon minor, якого описав Саймон Конвей Морріс — передбачуваним предком паразитичних акантоцефалів[5]. Тому Ван Вален замінив в назві букву «c» на «k».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. PaleoBiology Database: Ankalagon saurognathus, basic info. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 27 січня 2012.
  2. O'Leary, M.A., S.G. Lucas, and T.E. Williamson (2000). A new specimen of Ankalagon (Mammalia, Mesonychia) and evidence of sexual dimorphism in mesonychians. Journal of Vertebrate Paleontology. 20 (2): 387—393. doi:10.1671/0272-4634(2000)020[0387:ANSOAM]2.0.CO;2.
  3. а б Paleocene mammals of the world «Carnivores, creodonts and carnivorous ungulates: Mammals become predators» [1] [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
  4. Tolkien, J. R. R. (1987), Christopher Tolkien, ed., The Lost Road and Other Writings, Boston: Houghton Mifflin, The Etymologies, pp. 348, 362, ISBN 0-395-45519-7
  5. Williams, H. H., Jones, A. 1994. Parasitic Worms of Fish CRC Press. p 284