Куріпка білолоба
Куріпка білолоба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Arborophila gingica (Gmelin, 1789)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Tetrao gingicus Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Курі́пка білолоба[3] (Arborophila gingica) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Ендемік Китаю.
Довжина птаха становить 25-30 см, середня вага 253 г[4]. Самиці дещо менші, ніж самці. Забарвлення переважно сіро-коричневе, голова і груди контростують з рештою тіла. Лоб білий (у представників підвиду A. g. guangxiensis каштановий), над очима сіруваті "брови". Тім'я каштанове, на шиї чорні плями. Горло жовтувато-бежеве. На горлі і на верхній частині грудей три смуги: зверху чорна, нижче біла, вузька, нижня — каштаново-коричнева. Нижня частина тіла темно-сіра, живіт білуватий. Гузка оливково-коричнева, поцяткована чорними плямками. Крила сіруваті або охристо-коричневі. Дзьоб короткий, сірий, очі карі, лапи червоні[5].
Виділяють два підвиди:[6]
- A. g. gingica (Gmelin, JF, 1789) — південно-східний Китай (від сходу центрального Гуансі до Чжецзяну);
- A. g. guangxiensis Zhou, F & Jiang, AW, 2008 — локально на півночі і в центрі Гуансі[7].
Білолобі куріпки поширені на сході Південного Китаю, в провінціях Чжецзян, Фуцзянь, Цзянсі, Гуансі і Гуандун. Вони живуть у субтропічних і широколистяних лісах, бамбукових і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 500 до 1700 м над рівнем моря.
Білолобі куріпки живляться насінням, ягодами і комахами. Сезон розмноження триває у квітні-травні, в кладці 5-7 яєць.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція білолобих куріпок становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища та полювання.
- ↑ BirdLife International (2016). Arborophila gingica. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Linnaeus (1788–1793). J.F.Gmelin (ред.). Systema Naturae. Т. vol. 1 pt. 2 (вид. 13th). Lipsiae. с. 760. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Brazil, Mark (2009). Birds of East Asia: China, Taiwan, Korea, Japan, and Russia. A&C Black. с. 34. ISBN 9780691139265. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Madge, Steve; McGowan, Phil (2010). Pheasants, Partridges & Grouse: Including buttonquails, sandgrouse and allies. Bloomsbury. с. 257. ISBN 9781408135655. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Chen, De; Liu, Qiong; Chang, Jiang; Jiang, Aiwu; Zhou, Fang; Zhang, Yanyun; Zhang, Zhengwang (2016). Multi-locus analysis supports the taxonomic validity of Arborophila gingica guangxiensis Fang Zhou & Aiwu Jiang, 2008. ZooKeys (555): 125—136. doi:10.3897/zookeys.555.6814. PMC 4740825. PMID 26877690.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |