Аргіропуло Анатолій Іванович

Аргіропуло Анатолій Іванович
Народився	26 лютого (10 березня) 1908
Помер	1 березня 1942(1942-03-01) (34 роки) Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	теріолог, зоолог
Галузь	теріологія і палеонтологія
Заклад	Зоологічний інститут РАН
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук
Відомий завдяки:	дослідження степових фаун та систематики гризунів

Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Argyropulo». Сторінка на Віківидах

Анатолій (Анатоль) Іванович Аргіропуло (1908—1942) — біолог, зоолог, відомий фахівець у галузі теріології та низки суміжних дисциплін — морфології, таксономії, паразитології, екології, еволюції, дослідник степової фауни, у тому числі Передкавказзя, Закавказзя, Поволжя та Казахстану.

Біографічні відомості

Вихованець Київської зоологічної школи, зокрема й Зоологічного музею УАН, а згодом і Петербурзької, де працював в Зоологічному інституті АН СРСР (ЗІН) у співпраці з її засновником (початково також українським зоологом) Борисом Виноградовим.

Працював у низці профільних академічних інституцій, розташованих у Петербурзі, — ІЗІФ (Інститут зоології і фітопатології), ВІЗР (Всесоюзний інститут захисту рослин) ВАСГНІЛ, ЗМ / ЗІН тощо.

Мав співпрацю і спільні публікації з такими відомими зоологами як Іван Підоплічко, Борис Виноградов, Олександр Афанасьєв та інші.

1928 року брав участь у Монгольській експедиції АН у складі зоогрупи під керівництвом Тугаринова. Із 1932 майже постійно працював у Закавказзі: 1.04.1932 р. виїхав до Тифлісу, потім працював у Баку.

У 1941 році був науковим співробітником Інституту зоології АН УРСР у Києві.

1941 року, перебуваючи в Зоологічному інституті АН, опинився в блокадному Ленінграді, де й загинув 1942 року. Дата і причина смерті та місце поховання невідомі.

Внесок у таксономію

Селевінія — унікальний пустельний гризун з родини Вовчкових, що докладно описаний вперше Анатолієм Аргіропулом спільно з Б. Виноградовим.

Описав близько 30-40 нових таксонів, у тому числі 1 родину, 5 родів, 12 видів, бл. 20 підвидів. Переважно займався гризунами (ряди зайцеподібних та мишоподібних) та їхніми ектопаразитами (зокрема блохами).

Роди, описані Аргіропулом

• Allocricetulus Argyropulo, 1932 (Аргиропуло, 1932: 242). Типовий вид — Cricetus eversmanni Brandt, 1859;
• † Agispelagus Argyropulo 1939
• Blanfordimys Argyropulo, 1933 (Argyropulo, 1933: 182). Типовий вид: Microtus bucharensis Vinogradov, 1930);
• Eolagurus Argyropulo, 1946 (Аргиропуло, 1946: 44). Типовий вид: Georychus luteus Eversmann, 1840).
• Sumeriomys Argyropulo, 1933 (Argyropulo, 1933: 180). Типовий вид: Mus socialis Pallas, 1773.
• Tibetholagus Argyropulo et Pidoplichko, 1939 (emend.: Tibetolagus Argyropulo, 1948); nomen nudum (Wilson, Reeder, 2005).

Наукові праці

Титульна сторінка видання «родина Muridae» (Аргиропуло, 1940)

Автор близько 50 наукових статей та 5 монографічних видань.

• 1931. Аргиропуло А. И. Определитель грызунов Уральской области и соседних районов. — М.; Л.: Сельхозгиз, 1931. — 88 с.
• 1936. Виноградов Б. С., Аргиропуло А. И., Гептнер В. Г. Грызуны Средней Азии / Ред. Б. С. Виноградов ; АН СССР. Зоол. ин-т. — М. ; Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1936. — 228 с.
• 1940. Аргиропуло А. И. Сем. Muridae — мыши. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1940. — 170 с. — (Серия: Фауна СССР. Млекопитающие. Т. 3. Вып. 5; Новая серия, № 21. Редактор А. А. Штакельберг).
• 1941. Виноградов Б. С., Аргиропуло А. И. Определитель грызунов / Зоол. ин-т АН СССР. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 243 с. — (Серия: «Фауна СССР. Млекопитающие». Новая серия / Отв. ред. С. А. Зернов, ред. издания Д. Оглоблин; № 29). http://nauka1941-1945.ru/page/954/id/1500/ [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]

Шана, спогади

Про Анатолія Аргіропула тепло згадують у своїх працях Борис Виноградов (нові видання визначників гризунів), Сергій Огньов («Очерки экологии животных», 1951), Микола Калабухов («Жизнь зоолога»). Стислий нарис про життя й творчість Аргіропула наводить Микола Воронцов в передмові до опублікованих ним рукописів Анатолія Івановича (книга «Теріологія», том 1, 1972). Доповідь про творчі доробки Аргіропуло звучала на міжнародній конференції «Міллеровські читання 2013» (з нагоди 285-річчя Архіву РАН, доповідь Олени Тихонової) та представлена у програмі XX Теріологічної школи 2013 (доповідь Ігоря Загороднюка).

Джерела

• Аноним. Аргиропуло Анатолий Иванович [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] // ЕНИП — Электронная библиотека «Научное наследие России». — 2013.
• Бодылевская И. В. Академик А. А. Борисяк и Палеонтологический институт в годы войны. 1941—1943 гг. / Российская академия наук, Палеонтологический институт им. А. А. Борисяка / Под ред. А. Ю. Розанова, А. В. Лопатина. — М.: ПИН РАН, 2008. — 110 c.
• Воронцов Н. Н. Памяти А. И. Аргиропуло // Териология / Под ред. Н. Н. Воронцова. — Новосибирск: СО «Наука», 1972. — Том 1. — С. 87-88.
• Воронцов Н. Н. Памяти А. И. Аргиропуло // Воронцов Н. Н. Наука. Ученые. Общество / Отв. ред. Е. А. Ляпунова. — М.: Наука, 2006. — С. 271—272. — ISBN 5-02-034187-8
• Загороднюк І. В. Зоологічні колекції як джерело біографічної інформації: до історії досліджень Анатолія Аргіропула та Бориса Попова // Практичні питання природничої музеології: Матеріали III наук.-практ. конф. (24-25 жовтня 2013 р., Київ). — Київ: ННПМ НАН України, 2013. — С. 15-16. [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.] — ISBN 978-966-02-7001-5.
• Исследования млекопитающих в Зоологическом институте РАН [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Laboratory of Theriology, Zoological Institute, Russian Academy of Science, 2011 (Last modified: 04.07.2013).
• Миллеровские чтения: к 285-летию Архива РАН: Научная конференция с международным участием. Программа^{[недоступне посилання з червня 2019]}. — Санкт-Петербург, 23-25 апреля 2013 г.
• Павлинов И. Я. Систематика современных млекопитающих. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. — 297 с. — ISSN 0134-8647.
• Слепкова Н. В. Выставка к 65-летию Победы в Зоологическом музее Зоологического института РАН [Архівовано 7 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Историко-биологические исследования. — 2010. — Том 2, № 4. — С. 97-105.
• Musser, G. G., M. D. Carleton. Superfamily Muroidea // Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference / D. E. Wilson and D. M. Reeder (eds.). Johns Hopkins University Press, Baltimore, 2005. P. 894—1531.