Астероксилон

Астероксило́н (лат. Asteroxylon) — рід найдавніших примітивних викопних рослин — псилофітів.

Астероксилони мали підземні повзучі кореневища (справжніх коренів не було), від яких відходили надземні, вкриті листоподібними лусочками стебла з дихотомічно розгалуженими бічними гілками, іноді голими, частіше також вкритими лусочками. Центральний провідний циліндр стебла астероксилона на поперечному розрізі має вигляд зірки, звідки й назва рослини ( грец. αστηρ — зірка, ξυλον — дерево).

Рештки астероксилонів відомі з середнього девону Казахстану, Західного Сибіру, Китаю, Німеччини, Шотландії.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.