Астрагал рогоплодий
| Астрагал рогоплодий | |
|---|---|
_(Astragalus_cornutus).jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Астрагал (Astragalus) |
| Вид: | Астрагал рогоплодий (A. cornutus)
|
| Біноміальна назва | |
| Astragalus cornutus | |
| Синоніми[1] | |
|
Astragalus cretophilus Klokov | |
Астрагал рогоплодий (Astragalus cornutus)[2], астрагал крейдолюбний (як Astragalus cretophilus)[3] — багаторічний напівкущ родини бобових (Fabaceae).
Хамефіт. Напівкущова рослина висотою до 1 м. Стовбурці вкриті буровато-коричневою потрісканою корою; річні пагони 15-50 см завдовжки з сріблясто-білою тонкою корою. Складні листки мають по 5-7 пар широкоеліптичних або лінійнодовгастих, запушених листочків. Квітки зібрані в головчасті китиці. Віночок червонувато-фіолетовий. Цвіте у червні-серпні. Біб лінійно-довгастий (13-20 мм), прямий, сидячий, направлений догори, шорсткий, біловорсистий з домішкою чорних ворсинок, з циліндричним носиком. Плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням.
Поширений на заході Азії (Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, західний Сибір) й на південному сході Європи (Болгарія, Румунія, Україна, Росія)[1][4].
В Україні вид зростає у Лісостепу (басейн Сів. Дінця) крейдяних відслоненнях і в Степу на вапнякових схилах[5].
Вид має наукове значення як рідкісний ендемічний вид Донського водозбірного басейну. Вид занесено до Червоної книги України. Зменшення чисельності популяції пов'язана з природно-історичною рідкісністю виду, лісорозведенням на крейдяних схилах, видобуванням крейди, випасанням худоби.
Охороняється у відділенні «Стрільцівський степ» Луганського природного заповідника. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання, заліснення схилів, надмірний випас худоби. Потребує виявлення нових популяцій, організація контролю й охорони вже відомих. Вид вирощують у спеціально створених умовах Донецького ботанічного саду НАН України.
Має господарське та комерційне значення як декоративна рослина для протиерозійних заходів, кормова рослина, медонос.
- ↑ а б Astragalus cornutus Pall. in Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 27.01.2021.
- ↑ Astragalus cornutus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Червона книга України. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Astragalus cornutus Pall.. GRIN. Процитовано 27.01.2021.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 197.
- Астрагал крейдолюбний в Червоній книзі України. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- (рос.) Астрагал крейдолюбний [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Плантаріум [Архівовано 1 грудня 2012 у WebCite].
- (фр.) Астрагал рогоплодний в гербарії (MNHN, Herbarium Musei Parisiensis) Гербарії Паризького музею природничої історії.
- Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний фонд / Під наук. ред. д. б. н. С. Ю. Поповича. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 276 с.
- Крицька Л. І. Нові види астрагалу на Україні, близькі до Astragalus macropus Bunge // Український ботанічний журнал. — 1974. — 31, № 4. — С. 455—462.
- Остапко В. М., Мулєнкова О. Г. Астрагал крейдолюбний / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4
- Флора УРСР. Том V / Під ред. М. І. Котова. — К.: Видавництво АН УРСР, 1953. — 528 с.
- (рос.) Бурда Р. И., Остапко В. М., Ларин Д. А. Атлас охраняемых растений (виды флоры юго-востока Украины, занесенные в Красную книгу). — К.: Наукова думка, 1995. — 124 с.
- (рос.) Дубовик О. М., Крицкая Л. И. Новые материалы у изучению рода астрагал (Astragalus L.) на Украине // Новости систематики высших и низших растений, 1977. — К.: Наукова думка, 1978. — С. 126—139.
- (рос.) Клоков М. В. Новые украинские мотыльковые // Ботанические материалы Гербария БИН им. В. Л. Комарова АН СССР. — 1961. — 21. — С. 238.
- (рос.) Кондратюк Е. Н., Бурда Р. И., Остапко В. М. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. — К.: Наукова думка, 1985. — 272 с.
- (рос.) Кондратюк Е. Н., Бурда Р. И., Чуприна Т. Т., Хомяков М. Т. Луганский государственный заповедник. Растительный мир. — К.: Наукова думка, 1988. — 187 с.
- (рос.) Остапко В. М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология). — Донецк: ООО «Лебедь», 2001. — 121 с.
- (рос.) Остапко В. М. Эйдологические, популяционные и ценотические основы фито-созологии на юго-востоке Украины. — Донецк: ООО «Лебедь», 2005. — 408 с.
- (рос.) Остапко В. М., Приходько С. А. Сохранение раритетных видов природной флоры юго-востока Укрины в Донецком ботаническом саду НАН Украины // Промышленная ботаника. — 2003. — Вып. 3. — С. 73-77.
- (рос.) Хорология флоры Украины / Барбарич А. И., Доброчаева Д. Н., Дубовик О. Н. и др. — К.: Наукова думка, 1986. — 272 с.