Ластівка карликова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Atticora tibialis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ластівка карликова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ластівкові (Hirundinidae)
Рід: Амазонійська ластівка (Atticora)
Вид: Ластівка карликова
Atticora tibialis
(Cassin, 1853)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Petrochelidon tibialis Cassin, 1853
Neochelidon tibialis (Cassin, 1853)
Посилання
Вікісховище: Atticora tibialis
Віківиди: Atticora tibialis
МСОП: 22712143
NCBI: 1740326

Ластівка карликова[2] (Atticora tibialis) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Підвиди

[ред. | ред. код]
Карликові ластівки

Виділяють три підвиди:[3]

  • A. t. minima (Chapman, 1924) — східна Панама, захід Колумбії і Еквадору;
  • A. t. griseiventris (Chapman, 1924) — від південної Колумбії до Гвіани, північної Болівії і західної Бразильської Амазонії;
  • A. t. tibialis (Cassin, 1853) — південно-східне узбережжя Бразилії (від Еспіріту-Санту до Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу).

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Карликові ластівки мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах та на прилеглих відкритих місцевостях, на берегах річок. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Гніздяться в норах або в тріщинах серед скель.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Atticora tibialis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Swallows. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 жовтня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]