Перейти до вмісту

Australotitan

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Australotitan cooperensis)
Australotitan
Реконструкція
Реконструкція
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Завроподоподібні (Sauropodomorpha)
Інфраряд: Завроподи (Sauropoda)

Макронарії (Macronaria)
Titanosauria
Diamantinasauria

Рід: Australotitan
Hocknull et al. 2021
Вид: А. cooperensis
Australotitan cooperensis
Hocknull et al., 2021
Посилання
Вікісховище: Australotitan
Віківиди: Australotitan
Fossilworks: 438442

Australotitan — рід динозаврів-завропод з клади Titanosauria, що існував у пізній крейді на території Австралії.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Рештки динозавра були виявлені у 2005 році у відкладеннях формації Вінтон на південному сході Квінсленда поблизу міста Ероманга. Першовідкривачем був Сенді Маккензі, який знайшов кістки на землі своїх батьків. Скам'янілі зразки були підготовлені та розкопані спільно з Квінслендським музеєм та Музеєм природної історії Ероманги в період з листопада 2005 року по квітень 2010 року. У 2021 році було описано нові рід та вид на основі часткового скелета, що складається з часткової лівої лопатки, часткової лівої та повної правої плечової кістки, правої ліктьової кістки, правої та лівої лобкової кістки та сідничної кістки та часткової правої та лівої стегнової кістки.[1]

Australotitan є найбільшоим відомим австралійським динозавром. Стегнова кістка зразка EMF164 має довжину 2,146 метра і подібна за розміром до стегнової кістки Futalognkosaurus та Dreadnoughtus , хоча і менша, ніж у Patagotitan. Автори, що описали вид, навмисно утрималися від оцінки розміру, оскільки важко отримати достовірні результати для зауропод.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Hocknull SA, Wilkinson M, Lawrence RA, Konstantinov V, Mackenzie S, Mackenzie R (2021). A new giant sauropod, Australotitan cooperensis gen. et sp. nov., from the mid-Cretaceous of Australia. PeerJ. 9: e11317. doi:10.7717/peerj.11317.