Шуляк чорний
Шуляк чорний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Aviceda leuphotes (Dumont, 1820) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Falco leuphotes | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шуля́к чорний[2] (Aviceda leuphotes) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[3].
Чорний шуляк — невеликий хижий птах. Його довжина становить 28-35 см, розмах крил 64-80 см, вага 168-224 г.
Забарвлення переважно чорне. На тімені помітний чуб, який може ставати дибки. Пера на плечах і нижній частині спини та першорядні нижні покривні пера крил мають білу центральну частину і бордові краї, на другорядних покривних перах є вузькі темно-бордові або білувато-бордові плями. Горло чорне, на верхній частині грудей велика біла пляма, решта нижньої частини тіла охриста або світло-рудувато-охриста, поцяткована широкими рудувато-коричневими поперечними смугами, іноді з білими краями. Центральна частина живота і пера на лапах білі. Нижня сторона першорядних махових пер біла з чорнуватими кінчиками, другорядних махових пер сіра, нижніх покривних пер крил чорна, стернових пер сіра зі сріблястими кінчиками.
Дзьоб темно-сірий, невеликий, дуже вигнутий, у його верхній частині є по два гострих виступа з обох сторін, а на нижній по 3-4, ближче до кінчика. Райдужки пурпурові або червонувато-карі. У самців другорядні покривні пера білі, у самиць нижня частина тіла більш смугаста, однак загалом статевий диморфізм слабо виражений[4]. У представників підвиду A. l. andamanica смуги на нижній частині тіла відсутні.
Виділяють три підвиди:[5]
- A. l. syama (Hodgson, 1837) — гніздяться від Центральних Гімалаїв до Південного Китая, зимують в Індокитаї, на Малайському півострові і Суматрі;
- A. l. leuphotes (Dumont, 1820) — південний захід Індії, південь М'янми і захід Таїланду;
- A. l. andamanica Abdulali & Grubh, 1970[6] — Андаманські острови.
Чорні шуляки гніздяться в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі і Камбоджі. З жовтня по грудень гімалайські і, частково, китайські популяції мігрують на південь, досягаючи Малайзії, Індонезії і Шрі-Ланки[7][8][9]. Вони повертаються на північ у лютому-березні. Чорні шуляки живуть в сухих і вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в бамбукових і вторинних заростях, поблизу річок, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. На міграції вони зустрічаються невеликими зграйками, трапляються в мангрових лісах і садах, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів[10].
Чорні шуляки ведуть переважно присмерковий спосіб життя. Вони живляться великими комахами, такими як коники, жуки, паличники і метелики, їх личинками. а також ящірками, деревними жабками, кажанами, іншими дрібними ссавцями і птахами, наприклад, жовточеревими саїмангами.
Сезон розмноження триває з лютого по липень. В Індії і М'янмі гніздування починається і березні, у Північно-Східній Індії в квітні. Пара птахів будує з гілок відносно невелике гніздо діаметром 25-40 см і висотою 10-20 см, яке встелюється травою, волокнами і зеленим листям. Воно розміщується на дерхівці дерева, на висоті 20 м над землею. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період триває 26-27 днів. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 29 днів після вилуплення. На північному сході Індії 50% раціону пташенят складали личинки комах[11].
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження, За оцінками дослідників, популяція чорних шуляків становить від 10 до 50 тисяч птахів.
- ↑ BirdLife International (2016). Aviceda leuphotes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen, PC; Anderton, JC (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Editions. с. 82—83.
- ↑ Sivakumar, S; Prakash, Vibhu (2004). Sexual dimorphism in Black Baza Aviceda leuphotes (PDF). Forktail. 20: 139. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2008.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Abdulali, Humayun; Grubh, Robert B (1970). A new race of the Blackcrested Baza, Aviceda leuphotes (Dumont): from the Andaman Islands. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 67 (2): 137—138.
- ↑ Decandido, Robert; Nualsri, Chukiat; Allen, Deborah; Bildstein, Keith L. (2004). Autumn 2003 raptor migration at Chumphon, Thailand: a globally significant raptor migration watch site (PDF). Forktail. 20: 49—54. Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2008.
- ↑ Leven, Michael R.; Richard T. Corlett (2004). Invasive birds in Hong Kong, China (PDF). Ornithological Science. 3: 43—55. doi:10.2326/osj.3.43.
- ↑ Rane, Ulhas; Borges, Renee (1987). Sighting of the Blackcrested Baza (Aviceda leuphotes) at Bhimashankar. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 84 (3): 679.
- ↑ Sridhar, Hari (2007). Participation by Black Baza Aviceda leuphotes in mixed-species bird flocks in rainforests of the Anamalai hills, Western Ghats, India. Indian Birds. 3 (1).
- ↑ Sivakumar, S; Prakash, Vibhu (2005). Nesting of Jerdon's Baza Aviceda jerdoni and Black Baza A. leuphotes in Buxa Tiger Reserve, West Bengal, India (PDF). Forktail. 21: 169—171. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2008.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Яструбові
- Птахи, описані 1820
- Птахи Індії
- Фауна Андаманських і Нікобарських островів
- Птахи Непалу
- Птахи Бутану
- Птахи Бангладеш
- Птахи Китаю
- Птахи Хайнаню
- Птахи М'янми
- Птахи Таїланду
- Птахи Лаосу
- Птахи В'єтнаму
- Птахи Камбоджі
- Птахи Малайзії
- Птахи Індонезії
- Птахи Шрі-Ланки