Аксінопальпіс малий рудий

Аксінопа́льпіс мали́й руди́й (лат. Axinopalpis gracilis, Krynicki, 1832 = Obrium gracile Krynicki, 1832) — жук з родини вусачів.

Поширення

Хорологічно A. gracilis є південноєвропейським видом, який приналежний до європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Південну, Західну та південь Східної і Центральної Європи, Західний Кавказ, Близький Схід, Туреччину. ВКарпатському Єврорегіоні є дуже рідкісним видом, який зустрічається у рівнинній частині передгір’їв, де поширені лісостепові та степові екосистеми.

Екологія

Вид активний в сутінках. Літ триває з червня по серпень. Личинка, в умовах Центральної Європи, розвивається в невеликих гілках дуба черещатого та горіха волоського (Juglans regia L.).

Морфологія

Імаґо

Голова невелика. Очі виїмчасті. Вусики, часто, довші за тіло, в тонких, довгих війках. Передньоспинка, майже, циліндрична, з горбиками на диску та з горбиком на бічному краї. Відросток передньогрудей вузький. Останній членик нижньогубних щупиків розширений. Передні тазики кулясті, їх западини зовні заокруглені, ззаду відкриті. Стегна більш-менш булавоподібні, довгі. Тіло довгасте, вузьке, рудого або бурого забарвлення. Довжина 6-12 мм.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;

Посилання

1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11056/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
2. http://www.cerambyx.uochb.cz/ag.htm [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]