Оса-батозонел жовтокрила
| Оса-батозонел жовтокрила | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Parabatozonus lacerticida (Pallas, 1775) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Batozonellus lacerticida Batozonus lacerticida | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Оса-батозонел жовтокрила[1], батозонел швидкий[2], оса дорожна батозон[3] (Parabatozonus lacerticida) — вид ос-павуколовів, що паралізують павуків-колопрядів.
Тіло чорне з жовтими ділянками, довжиною 1,3-2,1 см. Навколо фасеткових очей наявні жовті смуги, антени червоно-жовті. Плямистий рисунок на грудях та черевці жовтий. Ноги чорні, гомілки й лапки жовті. Крила жовті, на вершині облямовані бурими смугами[3].
У Японії основними жертвами оси є павуки Araneus macacus, Araneus marmoreus та Araneus pinguis[4].
Петер Паллас спостерігав напад ос цього виду на ящірок прудких. Оскільки оси ящірками не живляться, імовірно це була конкурентна поведінка[5].
Палеарктичний вид, поширений у Європі на північ до Норвегії і Швеції, відсутній на Британських островах, присутній на Середземноморських островах. Також наявний на заході Північної Африки — в Марокко та Тунісі. В Азії поширений від Близького Сходу (Туреччина, Сирія, Іран) до Центральної Азії, Китаю та Японії[6].
В Україні вид внесений до регіонального переліку рідкісних видів тварин Дніпропетровської області[1]. Внесений до Червоної книги Польщі 2004 року як вид у критичній небезпеці. Спостерігався останній раз у 1950-х роках, до того був відомий з десятка локацій по країні[7]. Одиничні знахідки були 1978 та 1999 року. Утім у 2003—2008 роках було виявлено ще 5 ос, а у 2015 — 2 особини. У 2021 році був знайдений на Мазурському поозер'ї[8]. Вид внесено до регіональних червоних книг Чувашії та Нижньогородської області РФ[9].
- ↑ а б О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, Г. Фесенко. — Київ, 2010. — С. 50. — ISBN 978-966-7830-13-5.
- ↑ Г. 3. Осичнюк. Дорожні оси // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 135. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Endo, T., Endo, A. Prey selection by a spider wasp, Batozonellus lacerticida (Hymenoptera: Pompilidae): Effects of seasonal variation in prey species, size and density. Ecol. Res. 9, 225—235 (1994). https://doi.org/10.1007/BF02347498 (англ.)
- ↑ Бакиев А. Г. Паллас о нападении ос на ящериц // Самарская Лука: проблемы региональной и глобальной экологии. — 2016. — Т. 25, № 4. — С. 235, 236(рос.)
- ↑ Hassan Ghahari, Neveen S. Gadallah & Raymond Wahis, «An Annotated catalogue of the Iranian Pompilidae (Hymenoptera: Vespoidea)», Entomologie faunistique — Faunistic Entomology [En ligne], Volume 67 (2014), URL : https://popups.uliege.be/2030-6318/index.php?id=3013 (англ.)
- ↑ Batozonellus lacerticida (Pallas, 1771) Nastecznik żółtoskrzydły(англ.)(пол.)
- ↑ Szymkiewicz, M., & Szymkiewicz, E. (2021). Batozonellus lacerticida (Pallas, 1771)(Hymenoptera: Pompilidae)–a new record in the Masurian Lake district. Kulon, 26(англ.)(пол.)
- ↑ Batozonellus lacerticida Pallas, 1771
- Batozonellus lacerticida. Осы Беларуси(рос.)