Перейти до вмісту

Білобереги (Замойський повіт)

Координати: 50°46′19″ пн. ш. 23°09′16″ сх. д. / 50.77194444° пн. ш. 23.15444444° сх. д. / 50.77194444; 23.15444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Białobrzegi (powiat zamojski))
Село
Білобереги
пол. Białobrzegi


Координати 50°46′19″ пн. ш. 23°09′16″ сх. д. / 50.77194444° пн. ш. 23.15444444° сх. д. / 50.77194444; 23.15444444

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Замостя
Населення 452 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-400
Автомобільний код LZA
SIMC 0905942
OSM ↑2778715 ·R (Ґміна Замосць)
Білобереги. Карта розташування: Польща
Білобереги
Білобереги
Білобереги (Польща)
Білобереги. Карта розташування: Люблінське воєводство
Білобереги
Білобереги
Білобереги (Люблінське воєводство)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Білобереги.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бялобжеґі.

Білобереги[2] (Бялобжеґі, пол. Białobrzegi) — село в Польщі, у гміні Замостя Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 452 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали польськомовні римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які також розмовляли польською[3].

До Першої світової війни в селі проживало 14 українських та 24 польські родини (разом з декількома родинами німецьких колоністів)[2]. Під час війни 10 українських та 2 польські родини виїхали у внутрішні райони Російської імперії[2].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 235 40 178 17
Жінки 217 31 135 51
Разом 452 71 313 68

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б в Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. — Вид. 3-є. — К. : ПП Сергійчук M. І, 2008. — С. 449. — ISBN 978-966-2911-24-4.
  3. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369-370. (рос. дореф.)
  4. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білобереги_(Замойський_повіт)&oldid=38574408