Кукавка віялохвоста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Cacomantis flabelliformis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кукавка віялохвоста


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Кукавка (Cacomantis)
Вид: Кукавка віялохвоста
Cacomantis flabelliformis
(Latham, 1801)
Поширення виду в Австралії
Поширення виду в Австралії
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cuculus flabelliformis Latham, 1801
Посилання
Вікісховище: Cacomantis flabelliformis
Віківиди: Cacomantis flabelliformis
ITIS: 554697
МСОП: 22683941
NCBI: 103945 55665, 103945
Fossilworks: 371354

Ку́кавка віялохвоста[2] (Cacomantis flabelliformis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Австралії і Океанії.

Віялохвоста кукавка
Віялохвоста кукавка
Віялохвоста кукавка (Національний парк Гремпіанс, Австралія)

Довжина птаха становить 24-28 см, вага 49 г. Довжина крила у самців становить 14,4 см, у самиць 14 см, довжина хвоста у самців 14 см, у самиць 13,5 см, довжина дзьоба 21 мм.

Голова і шия попелясто-сірі, решта верхньої частини тіла і крила сизі. Підборіддя і верхня частина горла попелясто-сірі. Груди і живіт тьмяно-сірувато-охристі або рудувато-коричневі, їх яскравість варіюється в залежності від підвиду. У самиць нижня частина тіла світліша, боки поцятковані сірими плямками. Хвіст смугастий, стернові пера поцятковані темно-сірими і білуватими поперечними смугами. Райдужки темно-карі, навколо очей жовті кільця, дзьоб чорнуватий, лапи оливково-жовті.

У молодих птахів верхня частина темно-коричнева, поцяткована рудувато-коричневими плямами або смужками. Хвіст зверху темно-коричневий, з боків поцяткований світло-рудувато-коричневими плямами. Голова і шия темно-коричневі, легко поцятковані рудувато-коричневими плямками. Підборіддя і горло білувата, шия з боків світло-рудувато-коричнева, нижня частина тіла білувата або кремова, сильно поцяткована сірувато-коричневими плямками. Нижні покривні пера хвоста блідо-рудувато-коричневі, поцятковані широкими поперечними смугами. Очі сірувато-карі або чорнувато-карі, навколо очей блідо-жовті кільця з зеленуватим або сірим відтінком. Дзьоб світло-коричневий, зверху темно-коричневий, біля основи рудувато-коричневий. Лапи блідо-жовті або оранжево-жовті.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють шість підвидів:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Віялохвості кукавки мешкають в Австралії, Індонезії, Папуа Новій Гвінеї, Вануату, на Соломонових Островах, Фіджі і Новій Каледонії. Вони живуть у вологих тропічних і субтропічних лісах, в мангрових лісах, парках і садах, на Тасманії в помірних лісах. Ведуть переважно осілий спосіб життя, однак тасманійські популяції під час негніздового періоду, з березня по вересень, мігрують до материкової Австралії. На Новій Гвінеї зустрічаються на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря.

Віялохвості кукавки живляться комахами та їх личинками, а також плодами, ягодами, дрібними плазунами, ссавцями і пташенятами. Як і багато інших зозуль, вони практикують гніздовий паразитизм. Віялохвості кукавки відкладають свої рожевувато-лілові, поцятковані червоними і коричневими плямками яйця в гнізда інших птахів, зокрема малюрів і шиподзьобів. Вони віддають перевагу куполоподібним гніздам. В Австралії відкладання яєць відбувається з липня по січень, на Тасманії з вересня по січень.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Cacomantis flabelliformis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton, New Jersey 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
  • N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, ISBN 0-85661-135-2.
  • P. J. Higgins (Hrsg.): Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds: Volume 4 Parrots to Dollarbird. Oxford University Press, Melbourne 1999, ISBN 0-19-553071-3.
  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.