Поплітник довгодзьобий
| Поплітник довгодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cantorchilus longirostris (Vieillot, 1818)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thryothorus longirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Поплі́тник довгодзьобий[3] (Cantorchilus longirostris) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Ендемік Бразилії.
.jpg)
_(5977777514).jpg)
Довжина птаха становить 19-21,5 см, вага 20-21 г. Тім'я і потилиця темно-коричневі, спина яскраво-рудувато-коричнева, на нижній частині спини нечіткі темні смуги. Крила і хвіст рудувато-коричневі, поцятковані темними смугами, на хвості вони ширші. Над очима білуваті "брови", через очі ідуть темно-коричневі смуги, щоки поцятковані білуватими і темно-сірими плямками, під дзьобом чорнуваті "вуса". Горло білувате або блідо-охристе, груди рудувато-охристі, живіт яскраво-охристий. Очі карі або червонувато-карі, дзьоб довгий, зверху темний, знизу світліший, лапи темно-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів смуги на обличчі менш чіткі, очі сірі, дзьоб коротший. Представники підвиду C. l. bahiae є блідішими, ніж представники номінативного підвиду.
Виділяють два підвиди:[4]
- C. l. bahiae (Hellmayr, 1904)[5] — північно-східна Бразилія (від Сеари і сходу Піауї до півночі Баїї і Алагоаса);
- C. l. longirostris (Vieillot, 1819) — узбережжя південно-східної Бразилії (від східного Мінас-Жерайса до південної Баїї і північної Парани).
Довгодзьобі поплітники живуть у вологих атлантичних лісах, на узліссях і галявиних та у чагарникових заростях каатинга і рестінга[en]. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздування припадає на сезон дощів. Гніздо кулеподібне з трубкоподібним бічним входом, направленим донизу.
- ↑ BirdLife International (2016). Cantorchilus longirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 16 липня 2022
- ↑ Louis Pierre Vieillot: Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc. Par une société de naturalistes et d'agriculteurs. 34, Deterville, Paris (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 липня 2022.
- ↑ Carl Eduard Hellmayr: Bemerkungen über neotropische Vögel. In: Journal für Ornithologie. 51, Nr. 4, S. 527–539 (biodiversitylibrary.org).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |