Довгоголова морська черепаха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Caretta caretta)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгоголова морська черепаха
Довгоголова морська черепаха
Довгоголова морська черепаха
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Черепахові (Testudines)
Підряд: Морські черепахи (Chelonioidea)
Родина: Морські черепахи (Cheloniidae)
Рід: Довгоголова морська черепаха
Вид: Довгоголова морська черепаха
Caretta caretta Linnaeus, 1758
Розповсюдження довгоголової морської черепахи
Розповсюдження довгоголової морської черепахи
Посилання
Вікісховище: Category: Caretta
Віківиди: Caretta
ITIS: 173830
МСОП: 3897
NCBI: 8467
Fossilworks: 173404

Довгоголова морська черепаха (Caretta caretta) — єдиний представник роду довгоголові морські черепахи родини морські черепахи підряду морські черепахи. Має 2 підвиди. Інша назва лоґергед (англ. Loggerhead).

Завдовжки досягає 95 см (іноді 1,3—2,13 м), жива вага до 110 кг (рідше 160), разом з панциром до 450 кг. Голова велика, широка, вкрита зверху великими симетричними щитками. На передніх ластах є по 2 тупих кігтя. Має 5 пар реберних (латеральних) щитків. Міст вкрито з кожного боку 3 інфрамаргінальними щитками, на яких немає пір. У молодих черепах на карапаксі є 3 поздовжніх кіля. Зверху панцир коричневого, червонувато-коричневого або оливкового забарвлення, знизу світліший.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє тропічні та субтропічні води. Веде пелагічний морської спосіб життя. На суходіл виходить лише для відкладання яєць. Харчується переважно тваринною їжею — крабами, молюсками, рідше медузами й рибою.

Кладки у середньому складаються з 100–120 яєць. Вони розміщуються вночі на піщаних пляжах. Молоді черепахи з'являються через 49—67 діб.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мешкає у Тихому, Індійському та Атлантичному океанах, зокрема включаючи Середземне море. Крім того, було двічі виявлено на південному заході Чорного моря біля берегів Болгарії.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Behnke, J. 2011. Untersuchungen zur Nistplatzwahl der Unechten Karettschildkröte in Rethymnon (Kreta, Griechenland). Elaphe 19 (3): 30-32 (нім.)
  • Brongersma, L.D. 1972. European Atlantic turtles. Zoologische Verhandelingen (121): 365 pp. (англ.)
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 213—214). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

[ред. | ред. код]