Шикачик мадагаскарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ceblepyris cinereus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шикачик мадагаскарський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Ceblepyris
Вид: Шикачик мадагаскарський
Ceblepyris cinereus
(Müller, 1776)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Coracina cinerea
Посилання
Вікісховище: Ceblepyris cinereus
Віківиди: Ceblepyris cinereus
EOL: 915752
ITIS: 559444
NCBI: 424863

Шика́чик мадагаскарський[2] (Ceblepyris cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Мадагаскару.

Довжина птаха становить 22-24 см, вага 41,5-45 г. У самців голова і шия чорна, верхня частина тіла і крила попелясто-сірі. Нижня частина тіла і боки світлі, сіруваті, у представників підвиду C. c. pallidus жовтуваті. У самиць забарвлення дещо блідіше, голова темно-сіра.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

  • C. c. cinereus (Müller, PLS, 1776) — північ і схід острова;
  • C. c. pallidus (Delacour, 1931) — захід і південь острова.

Коморський шикачик раніше вважався конспецифічним з мадагаскарським шикачиком.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Мадагаскарські шикачики широко поширені на Мадагаскарі, за винятком внутрішніх районів острова. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних і гірських тропічних лісах, в мангрових лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, зокрема цикадами, кониками, жуками, а також гусінню та іншими личинками. Сезон розмноження триває з листопада по березень. Гніздо чашоподібне, неглибоке, будується парою птахів з моху і лишайників, розміщується на горизонтальній гілці на дереві. В кладці 1 яйця, яке насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 24 дні після вилуплення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ceblepyris cinereus. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 08 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Band 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Lynx Edicions, Barcelona 2005, ISBN 978-84-87334-72-6.