Центральноєвропейський літній час

Часові пояси Європи:

синій	Західноєвропейський час (WET, GMT) (UTC+0) Західноєвропейський літній час (WEST, BST, IST) (UTC+1)
фіолетовий	Західноєвропейський час (WET, GMT) (UTC+0)
червоний	Центральноєвропейський час (CET) (UTC+1) Центральноєвропейський літній час (CEST) (UTC+2)
жовтий	Східноєвропейський час (EET) / Калінінградський час (UTC+2)
буро-жовтий	Східноєвропейський час (EET) (UTC+2) Східноєвропейський літній час (EEST)(UTC+3)
зелений	Далекосхідноєвропейський час (FET)/Московський час (MSK) (UTC+3)

Світлі кольори вказують на те, що в країні немає літнього часу: Білорусь, Ісландія, Росія, Туреччина.

Центральноєвропе́йський лі́тній час (англ. Central European Summer Time, CEST) — одна з назв другого годинного поясу, що діє протягом частини року в Європі. Центральноєвропейський літній час на дві години випереджає всесвітній єдиний час. Він використовується як літній час (до центральноєвропейського часу додається одна година) в більшості європейських країн.

Історія

Центральноєвропейський час вводиться на частину року. Вперше - під час Першої світової війни, у 1916 році (у деяких країнах). Відтоді його використання змінювалося як за країнами, так і за періодами. Під час Другої світової війни у деяких країнах він діяв цілорічно.^{[джерело?]}

Після поновлення використання літнього часу багатьма країнами Європи у 70-х роках єдиного графіка введення і скасування літнього часу не було. Проте вже тоді почалося координування дат змін часу. Так, з 1977 по 1980 рік поширеними датами були перша неділя квітня та остання неділя вересня. Причому був синхронізований і час переведення годинників - 1 година ночі за всесвітнім часом, що у зоні середньоєвропейського часу відповідало 2 годині ночі стандартного часу і третій - літнього.^{[джерело?]}

З 1981 по 1995 роки літній час вводився останньої неділі березня, а відмінявся — останньої неділі вересня. З 1996 року дію літнього часу восени продовжено до останньої неділі жовтня . 2001 року прийнято Директиву ЄС про перехід на літній час, відповідно до якої країни-члени мали дотримуватися єдиного графіка зміни часу. Усі європейські країни, які використовують центральноєвропейський час, навіть нечлени ЄС, дотримуються такого графіка.^{[джерело?]}

Географія

Такі країни й території використовують центральноєвропейський літній час (у дужках показано рік першого введення (після 1970) та рік (якщо не збігається) приєднання до європейського графіка (* - приєднання восени):^{[джерело?]}

• 1977-1980: перша неділя квітня, 02:00 CET - остання неділя вересня, 03:00 CEST;
• 1981-1995: остання неділя березня, 02:00 CET - остання неділя вересня, 03:00 CEST;
• з 1996: остання неділя березня, 02:00 CET - остання неділя жовтня, 03:00 CEST)

•  Австрія (1980)
•  Албанія (1974, 1984*)
•  Андорра (1985)
•  Бельгія (1977)
•  Боснія і Герцеговина (у складі Югославії - 1983)
•  Ватикан (1966, 1980)
•  Угорщина (1980)
•  Німеччина (1980, також  НДР)
•  Гібралтар (1982)
•  Данія (метрополія) (1980)
•  Іспанія (крім Канарських островів) (1974, 1978)
•  Італія (1966, 1980)
•  Ліхтенштейн (1981)
•  Люксембург (1977)
• Північна Македонія (у складі Югославії - 1983)
•  Мальта (1966, 1981)
•  Монако (1976, 1977)
•  Нідерланди (метрополія) (1977)
• Норвегія (1980)
•  Польща (1977, 1988)
•  Сан-Марино (1966, 1980)
•  Сербія (у складі Югославії - 1983)
•  Словаччина (у складі Чехословаччини - 1979)
•  Словенія (у складі Югославії - 1983)
•  Франція (метрополія) (1976, 1977)
•  Хорватія (у складі Югославії - 1983)
•  Чорногорія (у складі Югославії - 1983)
•  Чехія (у складі Чехословаччини - 1979)
•  Швейцарія (1981)
•  Швеція (1980)

У минулому

Також центральноєвропейського часу дотримувалися:

•  Алжир (1978, інші дати)
•  Литва (1998 - 1999, єдиний графік)
•  Лівія (1982 - 1989, 1997, 2013 - різні дати)
•  Португалія (1993 - 1995, єдиний графік)
•  Туніс (1977 - 1978, інші дати; 1988 - 1990, інші дати або час; 2005, 2006 - 2008, єдиний графік)

Див. також

• Центральноєвропейський час