Перейти до вмісту

Дуїкер чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Cephalophus niger)
Дуїкер чорний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Дуїкерові (Cephalophinae)
Рід: Дуїкер (Cephalophus)
Вид: Дуїкер чорний
Cephalophus niger
Gray, 1846
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Cephalophus niger
Віківиди: Cephalophus niger
EOL: 328709
ITIS: 183850
МСОП: 4145
NCBI: 129226
Fossilworks: 149553

Дуїкер чорний (Cephalophus niger), також відомий як туба в мові дьюла — вид парнокопитних ссавців родини бикові (Bovidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал дуїкера чорного включає в себе країни Західної Африки, поширені у Беніні, Буркіна-Фасо, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Нігерії, Кот-д'Івуарі, Гані, Ліберії та Того. Мешкає у рідколіссях та саванах поблизу річок.

Чорний дуїкер досягає довжини голови і тіла від 80 до 100 см, висоти в холці від 45 до 55 см і ваги від 15 до 20 кг. Самиці більші за самців. Хутро коричнево-чорного або чорного забарвлення, спина тварини темніша. Голова, горло і груди світліші, червонувато-коричневе забарвлення верху голови і лоба, із зовнішнього боку вуха чорно-бурі, внутрішнього — червонувато-коричневі. Середина чола може бути чорною. Пахові залози відсутні. Роги мають круглий поперечний переріз і прямі, у самців завдовжки від 7,2 до 9,4 см, у самиць максимум 3,1 см.

Чорні дуїкери ведуть поодинокий, територіальний спосіб життя. Спарюються впродовж всього року, але найбільше дитинчат народжуються з листопада по січень. Період вагітності триває 126 днів, зазвичай народжується одне теля. Його середня вага — 1,94 кг, п'є молоко три місяці. Інтервал між пологами становить сім з половиною місяців. У неволі живе до 14 років[2]. Загальну чисельність оцінюють в 100 000 голів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2016). Cephalophus niger. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 травня 2008.
  2. Th. Haltenorth; H. Diller: Säugetiere Afrikas und Madagaskars. BLV Verlagsgesellschaft, ISBN 978 3405 11392 6

Посилання

[ред. | ред. код]