Вилохвіст великий
| Вилохвіст великий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Міль Cerura vinula, вид збоку
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Cerura vinula (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Вилохвіст великий[1] (Cerura vinula) — метелик родини зубницеві, поширений в Євразії, зокрема в Україні. Харчові рослини гусениць — верба, тополя та осика.
Розмах крил — 5,5—7,5 см. Передні крила світло-сірі, білувато-сірі чи білі, з темним малюнком з ламаних ліній та вузьких зубчастих плям. Задні крила білуваті, жилки темніші. Черевце метелика має чорно-сіре забарвлення згори, сегменти по краях білі.
Від близького виду Cerura bicuspis відрізняється більшим розміром та відсутністю широкої темної перепаски та вершинної плями на передніх крилах[2].
Гусениця відносно велика, може виростати до 8 см завдовжки. Спочатку вони повністю чорні, з часом стають світло-зеленими з темним малюнком на спині, окресленим білими або жовтими полями. На кінці черевця має дві довгі трубочки з червоними висувними джгутиками, звідки й назва «вилохвіст»[1]. Молоді гусениці мають яскраво-червоне кільце на грудях навколо голови.
Лялечка червоно-брунатна, укладена у твердий кокон, прикріплений до рослини-господаря[3].
Самки відкладають свої шоколадно-коричневі напівкулясті яйця шириною 1,5 міліметра на верхній половині листя своїх харчових рослин[3]. Гусениця розвивається на вербах, тополях, осиці з липня до вересня. На осінь заляльковується в щільному коконі. Переживає зиму як лялечка[1].
Коли гусінь тривожать, вона приймає захисну позу, піднімаючи голову з червонуватою ділянкою та розмахуючи хвостовими джгутиками. Вона може бризнути на зловмисника мурашиною кислотою, якщо її попередження залишаться без уваги.
На гусеницях у Європі паразитує їздець Aleiodes[en][4].
Cerura vinula є палеарктичним видом, що живе по всій Європі, через помірну Азію до Китаю та Північної Африки. Мешкає в основному в дуже густих лісах.
В Україні трапляється нечасто. Натомість в Ірані вважається серйозним шкідником тополевих насаджень[5]. У Росії включена до Червоних книг Астраханської та Тульської областей[6].
| Стадії розвитку | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
.JPG)
_-_Puss_moth_(caterpillar)_-_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B8%D1%8F_(%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0)_(47996469558).jpg)
.jpg)
- ↑ а б в Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 304. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2022.. С 179—180
- ↑ Мамаев, Правдин. С. 215(рос.)
- ↑ а б The Moths of the British Isles/Chapter 3 - Wikisource, the free online library. en.wikisource.org (англ.). Процитовано 25 грудня 2024.
- ↑ Shaw, M. R. (2011). Europe's only gregarious species of Aleiodes (Braconidae: Rogadinae). Hamuli, 2(1), 12-13 [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Kalantary, S. A. A., Sadeghi, S. E., Babmorad, M., & Bozorgmehr, A. (2009). Damage analysis of Dicranura (Cerura) vinula L.(Lep.: Notodontidae) on ten native and exotic poplar clones in Bojnord, Iran. Iranian Journal of Forest and Range Protection Research, 7(2), 100—105(англ.)(перс.)
- ↑ Cerura vinula (Linnaeus, 1758) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. ООПТ России(рос.)
- Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 304. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2022.. С 179—180
- Cerura vinula (Linnaeus, 1758) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] Lepidoptera and their ecology(англ.)
- Cerura vinula (Linnaeus, 1758) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. INPN(англ.)(фр.)
- Bart Coppens (19 травня 2023). Cerura vinula — «Puss Moth» (англ.). Процитовано 25 грудня 2024.
- The Puss Moth and Caterpillar (Cerura vinula). Wildlife Insight (англ.). Процитовано 25 грудня 2024.
