Веретеноподібний сцинк європейський
Веретеноподібний сцинк європейський | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Chalcides ocellatus Петер Форссколь, 1775 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Веретеноподібний сцинк європейський (Chalcides ocellatus) — вид ящірок родини сцинкових (Scincidae). Описано 6 підвидів.
Інші назви: сцинк плямистий, тилігугу, ґонджіло.
Загальна довжина цих сцинків сягає 31 см. Маленька голова та циліндричний тулуб. У нього добре розвинуті лапи, нагадує мабую. На кожній із лап є по 5 пальців. Колір шкіри у цього виду дуже різноманітний, багатобарвний — в залежності від місця мешкання.
Мешкає в Північній та Північно-Східній Африці, у Середземному морі на островах Сардинія, Сицилія, у Греції, Передній Азії, Аравійському півострові, Ірані, Іраку, Пакистані та Туркменістані[1].
Часто зустрічається у посушливих місцевостях, серед твердих кам'янистих ґрунтів, втім цього сцинка можна побачити як у степах, так й напівпустелях. Разом з тим він також полюбляє наявність рослинності, де часто ховається від ворогів, зокрема чагарники, кущі, ліси пробкового дуба. Активний вдень. Своє кубло цей сцинк влаштовує серед рослинності з огляду на те, що його лапи не створенні для риття глибоких нір чи ходів.
Живиться комахами, павуками, дрібними ящірками, яйцями, а також фруктами. У деяких випадках зафіксований канібалізм.
Самка сцинка європейського народжує взимку живих дитинчат у кількості від 2 до 20. Але виживають загалом 4—8 молодих сцинків.
Станом на 2024 рік описано 6 підвидів[2]:
- Chalcides ocellatus ocellatus;
- Chalcides ocellatus tiligugu;
- Chalcides ocellatus linosae;
- Chalcides ocellatus sacchii;
- Chalcides ocellatus subtypicus;
- Chalcides ocellatus zavattarii.
- Schleich, Hans-Hermann, et al.. Amphibians and Reptiles of North Africa: Biology, Systematics, Field Guide. Koeltz Scientific Books, 1996.
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 337—338). ISBN 978-1-4081-5459-5
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Тварини, описані 1775
- Сцинкові
- Плазуни Європи
- Плазуни Азії
- Плазуни Африки
- Плазуни Північної Америки
- Плазуни Алжиру
- Плазуни Кіпру
- Плазуни Єгипту
- Плазуни Греції
- Плазуни Франції
- Плазуни Ірану
- Плазуни Іраку
- Плазуни Ізраїлю
- Плазуни Італії
- Плазуни Йорданії
- Плазуни Кувейту
- Плазуни Лівану
- Плазуни Лівії
- Плазуни Малі
- Плазуни Мальти
- Плазуни Мавританії
- Плазуни Марокко
- Плазуни Оману
- Плазуни Саудівської Аравії
- Плазуни Сомалі
- Плазуни Іспанії
- Плазуни Судану
- Плазуни Тунісу
- Плазуни Туреччини
- Плазуни Туркменістану
- Плазуни Пакистану
- Плазуни Західної Сахари
- Плазуни Ємену
- Плазуни Об'єднаних Арабських Еміратів
- Плазуни США