Лорікет малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Charminetta)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорікет малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Малий лорікет (Charminetta)
Iredale, 1956
Вид: Лорікет малий
Charminetta wilhelminae
(Meyer, 1874)
Синоніми
Charmosyna wilhelminae
Посилання
Вікісховище: Charminetta wilhelminae
Віківиди: Charminetta wilhelminae
ITIS: 554823
МСОП: 22684680
NCBI: 2301371

Лоріке́т малий[2] (Charminetta wilhelminae) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Нової Гвінеї[4]. Це єдиний представник монотипового роду Малий лорікет (Charminetta).

Таксономія

[ред. | ред. код]

Традиційно малого лорікета відносили до роду Червоно-зелений лорікет (Charmosyna), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованими у 2020 році вид був переведений до відновленого роду Charminetta.[5][6][3]

Довжина малого лорікета становить 13 см (враховючи хвіст), а вага — 20 г. Забарвлення птаха переважно зелене. У самців темно-пурпурове надхвістя, на грудях жовті смужки, на нижній стороні крила червона смуга. Його хвіст зелений з жовтим кінцем, а дзьоб і лапи оранжеві. У самиці червоні смуги на крилах відсутні, а надхвістя зелене. Молоді птахи зовні схожі на дорослих, однак жовті смужки на грудях у них відсутні, а дзьоб і лапи карі[7].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Малі лорікети живуть у вологих гірських тропічних лісах Центрального хребта. Зустрічаються на висоті від 1000 до 2200 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Charminetta wilhelminae. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. а б Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  4. Parr, Mike (2003). Parrots: A Guide to Parrots of the World. Christopher Helm. с. 252, 253. ISBN 0713669330.
  5. Smith, B.T.; Mauck, W.M.I.; Benz, B.W.; Andersen, M.J. (2020). Uneven missing data skew phylogenomic relationships within the lories and lorikeets. Genome Biology and Evolution. 12 (7): 1131—1147. doi:10.1093/gbe/evaa113.
  6. Joseph, L.; Merwin, J.; Smith, B.T. (2020). Improved systematics of lorikeets reflects their evolutionary history and frames conservation priorities. Emu - Austral Ornithology. 120 (3): 201—215. doi:10.1080/01584197.2020.1779596.
  7. Pygmy Lorikeets or Wilhelmina's Lorikeets - Beauty of Birds. www.beautyofbirds.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.