Осот їстівний
Осот їстівний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Осот (Cirsium) |
Вид: | C. esculentum
|
Біноміальна назва | |
Cirsium esculentum (Siev.) C.A.Mey., 1849
|
Осот їстівний[1] (Cirsium esculentum) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).
Багаторічна трава, безстеблова. Усі листки прикореневі, зелені, поверхня гладка з густими або рідкісними довгими багатоклітинними волосками; ніжка листка з цільними безперервними крилами; листкова пластинка зворотно-ланцетна чи ± вузькоеліптична, 6–21 × 2.5–7 см; сегменти 4–7 пар, базальні зазвичай редуковані до шипів, інші косояйцеподібні, еліптичні чи напівкруглі, край з шипами 2–4 мм і зубцями з шипами до 1 см; кінцевий сегмент найбільший. Квіткових голів 5–9, у базальному скупченні. Розетка приквітків дзвінчаста, 2.5–3 см у діаметрі, гола. філярії[en] ≈ в 6 рядів. Квіточки двостатеві. Віночок пурпуровий, ≈ 2.7 см, трубка ≈ 1.5 см. Сім'янка жовтувата, ≈ 5 мм. Щетина папуса біла чи брудно-біла, ≈ 2.7 см. Цвітіння й плодоношення: серпень — вересень. 2n = 34[2].
Вид зростає у Євразії від сходу Європи й Туреччини до півночі Китаю (Китай, Туреччина, Україна, Росія, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан)[3][4].
Населяє вологі місця, у воді на рівнинах або на горбистих місцевостях[2].
В Україні вид росте на солончакуватих луках — у Лівобережному Лісостепу та Степу, нерідко[5].
- ↑ Cirsium esculentum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Cirsium esculentum. Flora of China. efloras.org. Процитовано 24.03.2022. (англ.)
- ↑ Cirsium esculentum. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.03.2022. (англ.)
- ↑ Cirsium esculentum. Catalogue of Life. Процитовано 24.03.2022. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 352.
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |