Клаудіо Панатта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Claudio Panatta)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаудіо Панатта
Claudio Panatta
Громадянство Італія
Дата народження2 лютого 1960(1960-02-02) (64 роки)
Місце народженняРим, Італія
Зріст178 см
Вага77 кг
Початок кар'єри1979
Завершення кар'єри1989
Робоча рукаправа
Призові, USD$455,711

Одиночний розряд

Матчів в/п105–143
Титулів1
Найвища позиціяРанг 46 (18 червня 1984)
Мейджори
Ролан Гаррос3р (1984, 1986)
Вімблдон2р (1982, 1983, 1987)
США2р (1982, 1985)

Парний розряд

Матчів в/п115–135
Титулів6
Найвища позиціяРанг 45 (26 вересня 1988)
Мейджори
Ролан Гаррос2р (1985, 1988)
Вімблдон1р (1983, 1984, 1985)
США2р (1982)
Інші парні турніри

Клаудіо Панатта (італ. Claudio Panatta; нар. 2 лютого 1960) — колишній італійський тенісист. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 46 місце досяг 18 червня 1984, парну — 45 місце — 26 вересня 1988 року. Здобув 1 одиночний та 6 парних титулів. Найвищим досягненням на турнірах Великого шолома було 3 коло в одиночному розряді. Завершив кар'єру 1989 року.

Career ATP finals

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд (1–3)

[ред. | ред. код]
Результат Ранг Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 1. 1982 Каїр, Єгипет Ґрунт Австралія Бред Дрюетт 3–6, 3–6
Перемога 1. 1985 Барі, Італія Ґрунт США Лосон Данкен 6–2, 1–6, 7–6
Поразка 2. 1985 Болонья, Італія Ґрунт Франція Тьєррі Тюлан 2–6, 0–6
Поразка 3. 1988 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Массіміліано Нардуччі 6–3, 1–6, 1–6

Парний розряд (6–6)

[ред. | ред. код]
Результат Ранг Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1. 1985 Ніцца, Франція Ґрунт Чехословаччина Павел Сложил Франція Луї Курто
Франція Гі Форже
3–6, 6–3, 8–6
Перемога 2. 1985 Барі, Італія Ґрунт Аргентина Алехандро Гансабаль США Марсел Фріман
Австралія Лорі Вордер
6–4, 6–2
Поразка 1. 1985 Кіцбюель, Австрія Ґрунт Італія Паоло Кане Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
3–6, 6–3, 2–6
Поразка 2. 1986 Болонья, Італія Ґрунт США Блейн Вілленборг Італія Паоло Кане
Італія Сімоне Коломбо
1–6, 2–6
Поразка 3. 1986 Афіни, Греція Ґрунт Перу Карлос Ді Лаура Чехословаччина Лібор Пімек
США Блейн Вілленборг
7–5, 4–6, 2–6
Поразка 4. 1986 Барселона, Іспанія Ґрунт Перу Карлос Ді Лаура Швеція Ян Гуннарссон
Швеція Йоакім Нюстром
3–6, 4–6
Поразка 5. 1987 Болонья, Італія Ґрунт США Блейн Вілленборг Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
3–6, 2–6
Перемога 3. 1987 Палермо, Італія Ґрунт Мексика Леонардо Лаваль Чехословаччина Петр Корда
Чехословаччина Томаш Шмід
3–6, 6–4, 6–4
Перемога 4. 1988 Бордо, Франція Ґрунт Швеція Йоакім Нюстром Аргентина Крістіан Мініуссі
Італія Дієго Наргісо
6–1, 6–4
Поразка 6. 1988 Кіцбюель, Австрія Ґрунт Швеція Йоакім Нюстром Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
4–6, 6–7
Перемога 5. 1988 Барі, Італія Ґрунт Австрія Томас Мустер Італія Франческо Канчелотті
Італія Сімоне Коломбо
6–3, 6–1
Перемога 6. 1989 Афіни, Греція Ґрунт Чехословаччина Томаш Шмід Аргентина Густаво Джуссані
Аргентина Херардо Мірад
6–3, 6–2

Посилання

[ред. | ред. код]