Коронавіруси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Coronaviridae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття про родину вірусів. Про пандемію див. Пандемія коронавірусної хвороби 2019.
Коронавірус

Класифікація вірусів
Група: IV
Ряд: Nidovirales
Родина: Coronaviridae
Підродина: Letovirinae
Orthocoronavirinae
Посилання
Вікісховище: Coronaviridae
EOL: 5029
NCBI: 11118

Коронавіруси (Coronaviridae) — родина одноланцюгових РНК-вірусів, що включає на травень 2020 року 43 види вірусів, об'єднаних у дві підродини Letovirinae та Orthocoronavirinae[1] (до яких належить і SARS-CoV-2[2], який спричинив, згідно з міжнародною медичною термінологією, спалах коронавірусної хвороби, що почався в грудні 2019). Віруси цієї родини уражають людину, котів, птахів, собак, велику рогату худобу, свиней, кажанів, деяких диких хижих ссавців тощо. Вірусний геном — завдовжки 26–32 kbp.

Вперше вірус цієї родини був виділений у 1965 році в пацієнта з гострим ринітом.

Будова

[ред. | ред. код]
Схема будови коронавірусного віріона

Геном представлений одноланцюговою (+)РНК. Нуклеокапсид оточений білковою мембраною і ліповмісною зовнішньою оболонкою, від якої відходять шипоподібні відростки, що нагадують сонячну корону, за що родина і отримала свою назву[3].

Культивують на культурі тканин ембріона людини.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Родина коронавірусів включає дві підродини і близько 40 видів[4]:

3D-модель Alphacoronavirus 1
3D-модель SARS-CoV-2

Патогенна дія

[ред. | ред. код]
Розмноження коронавірусу

Коронавіруси здатні уражати:

  • дихальну систему;
  • шлунково-кишковий тракт;
  • нервову систему.

Первинна репродукція відбувається в слизовій носоглотки й дихальних шляхів, у результаті чого виникає рясний нежить, а при подальшому поширенні вниз по респіраторній системі, особливо в дітей, — бронхіт і пневмонія.

Респіраторні коронавіруси представлені видами OC38, OC43, а причиною ентериту найчастіше стає штам E. 229. Назва — коронавірус — пояснюється наявністю особливого кільця на поверхні вірусної частки: на ліпідній оболонці, або суперкапсиді, присутні пепломери у формі булавоподібних шипоподібних виростів, що нагадують корону.

У більшості випадків коронавірусна інфекція перебігає легко, проте в XXI столітті відбулися спалахи тяжких захворювань (їх спричиняє один з родів родини бетакоронавірусів)[5] — MERS, SARS та COVID-19. Віруси SARS-CoV і MERS-CoV спричиняють гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), що підвищує смертність при цих вірусах.[6]

Резистентність

[ред. | ред. код]

Коронавіруси помірно стійкі до дії фізико-хімічних факторів. Зберігають інфекційну активність протягом кількох років в ліофілізованому стані при температурі +4°C, а в замороженому стані — при температурі -70°C. УФ-випромінювання інактивує віруси за 15 хв., органічні розчинники і детергенти — протягом декількох хвилин. Віруси термолабільні: при температурі +37°C інактивуються за 10 год., при +33°C — за 16 год., при +56°C — за 10 хв. Для коронавірусів людини зона pH 7,0-7,5 є оптимальною. Зміна pH середовища в будь-яку сторону для них є згубна. Дія сонячних променів викликає повільну інактивацію. Коронавіруси зберігаються в складі аерозолю протягом 8-10 год., у воді — до 9 діб, в приміщенні при температурі 0-18°C — від 4 до 11 діб. (перекладено з російської)

— Широбоков В. П., Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. — Вінниця : «Нова книга», 2015. — С. 505. — ISBN 9663822007, 9789663822006.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  2. ↑ COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal [1] [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Коронавіруси: звідки вони беруться і чому такі смертоносні?. BBC News Україна (укр.). 27 січня 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  4. ↑ Virus Taxonomy: 2018 Release // International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). — 2018. — 1 October.
  5. ↑ Смертельний коронавірус. Як не заразитися?. nv.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 29 січня 2020.
  6. ↑ Лісова В. В.; Радзиховський М. Л. (2019). Коронавірусна інфекція собак (PDF). с. 8. Архів (PDF) оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Проігноровано |вебсайт= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронавіруси&oldid=40908443