Курутія острівна
| Курутія острівна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cranioleuca dissita (Wetmore, 1957)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Craniolecua vulpina dissita | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Куру́тія острівна[3] (Cranioleuca dissita) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[4]. Ендемік Панами[5]. Раніше вважався підвидом рудоспинної курутії, однак був визнаний окремим видом[6].
Довжина птаха становить 15-16 см. Верхня частина тіла, тім'я, крила і хвіст рудувато-коричневі, надхвістя дещо світліше. Обличчя тьмяно-охристо-кремове з сіруватим відтінком, над очима рожевувато-охристі "брови". Горло біле, груди і живіт білі з охристим відтінком, боки рудувато-коричневі.
Острівні курутії мешкають на острові Коїба та на сусідньому острівці Ранчерія в Тихому океані на захід від Панами. Вони живуть в густому підліску вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і в заболочених лісах. Загальна площа тропічних лісів на островах Коїба і Ранчерія оцінюється у 500 км²
Острівні курутії живляться безхребетними, яких шукають серед рослинності і ліан, переважно на висоті від 7 до 10 м над землею. Сезон розмноження триває з грудня по липень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, зроблене з кори і пальмових волокон, встелене м'якими матеріалами, прикріплюється до тонкої вертикальної гілки або ліани.
З 2020 року МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція острівних курутій становить від 14 до 25 тисяч птахів.
- ↑ BirdLife International (2016). Cranioleuca dissita. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Wetmore, A. (1957). The birds of Isla Coiba, Panama. Smithsonian Miscellaneous Collections. 134: 1—105.
- ↑ Cranioleuca dissita у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
- ↑ Ridgely, R.S.; Gwyne, J.A. Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama (вид. second). Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN 0-691-02512-6.
- ↑ Chesser, R.T. та ін. (2015). Fifty-sixth Supplement to the American Ornithologists' Union: Check-list of North American Birds. № 132(3): 748–764 (вид. The Auk). doi:10.1642/AUK-15-73.1. ISSN 0004-8038.
{{cite web}}: Явне використання «та ін.» у:|автор=(довідка)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |