Глід п'ятистовпчиковий
| Глід п'ятиматочковий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Глід (Crataegus) |
| Вид: | Глід п'ятиматочковий (C. pentagyna)
|
| Біноміальна назва | |
| Crataegus pentagyna | |
Глід п'ятиматочковий, Глід п'ятистовпчиковий[1][2] (C. pentagyna W. K., синоніми: С. melanocarpa, С. colchica) — кущ або невелике деревце (3—4 м) родини розових (Rosaceae).
Відрізняється від глоду одноматочкового чорними плодами (6-12 мм у діаметрі), м'якуш плодів червоний з трьома-п'ятьма майже гладенькими тригранними кісточками. Поширений у лісостепових та північних степових районах. Росте в листяних лісах. Тіньовитривала рослина.
Молоді пагони волосисті, колючки нечисленні, близько 1 см завдовжки.
Листки широко-яйцюваті до яйцювато-трикутних, шкірясті, зверху зелені, зісподу — сіро-зелені, з обох боків волосисті. Нижні листки плодоносних пагонів трилопатеві, верхні — 5—7-лопатеві; листки неплідних пагонів 5—8-лопатеві, з великими косо-яйцюватими пилчасто-надрізаними прилистками.
Квітки двостатеві, правильні, З—5-стовпчикові, 5-пелюсткові білуваті, в негустих густо запушених щитках.
Плоди яблукоподібні, коротко-еліпсоїдні, чорні, з сизою поволокою і червоним м'якушем, з 3—5 кісточками. Цвіте у травні — червні.
Вид поширений на півдні й південному сході Європи (Греція, Албанія, Боснія, Болгарія, Сербія, Хорватія, Македонія, Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова, Україна, пд.-зх. Росія) й прилеглих територіях Азії (Туреччина, Азербайджан, Грузія, Вірменія, Туркменістан, Іран, Ірак)[3][4].
В Україні росте у світлих лісах, чагарниках, на узліссях — у лісостепу, у степу й Криму спорадично[2].
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Глід криваво-червоний.
- ↑ Crataegus pentagyna // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 75. (рос.)(укр.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31.01.2018. (англ.)
- ↑ Taxonomy - GRIN-Global Web v 1.10.1.5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31.01.2018.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
