Канюк сизий
| Канюк сизий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(40326994521).jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Cryptoleucopteryx plumbea (Salvin, 1872) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Leucopternis plumbeus Leucopternis plumbea | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Каню́к сизий[2] (Cryptoleucopteryx plumbea) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Мешкає в Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Сизий канюк (Cryptoleucopteryx). Традиційно сизого канюка відносили до роду Неотропічний канюк (Leucopternis), однак, за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень, які показали поліфілітичність цього роду[4][5][6], його було переведено до новоствореного роду Cryptoleucopteryx[7][8].
Довжина птаха становить 35-38 см. Самиці є дещо більшими за самців. Забарвлення переважно темно-сіре, крила чорні, на хвоста одна чорна або чорно-біла смуга, нижня сторона крил біла. Стегна поцятковані тонкими білими смужками. Райдужки оранжево-карі, восковиця і лапи жовто-оранжеві.
Сизі канюки мешкають на сході Панами, на заході Колумбії та на крайньому північному заході Еквадору. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на берегах річок і озер. Зустрічаються поодинці, переважно на висоті від 200 до 800 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться рибою, жабками, крабами і зміями, на яких чатують, сидячи на гілці над водою.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція сизих канюків становить від 10 до 20 тисяч птахів. Це рідкісний, малодосліджений вид хижих птахів, якому загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Cryptoleucopteryx plumbea. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Lerner, H. R.; Klaver, M. C.; Mindell, D. P. (2008). Molecular phylogenetics of the Buteonine birds of prey (Accipitridae) (PDF). The Auk. 125 (2): 304—315. doi:10.1525/auk.2008.06161. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Raposo do Amaral, F. S. та ін. (2009). Patterns and Processes of Diversification in a Widespread and Ecologically Diverse Avian Group, the Buteonine Hawks (Aves, Accipitridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (3): 703—715. doi:10.1016/j.ympev.2009.07.020. PMID 19635577.
- ↑ Raposo do Amaral FS, Miller MJ, Silveira LF, Bermingham E, Wajntal A (2006). Polyphyly of the hawk genera Leucopternis and Buteogallus (Aves, Accipitridae): multiple habitat shifts during the Neotropical buteonine diversification. BMC Evol. Biol. 6: 10. doi:10.1186/1471-2148-6-10. PMC 1413559. PMID 16464261.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Chesser, R. Terry та ін. (2012). Fifty-third Supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds (PDF). The Auk. 129 (3): 573—588. doi:10.1525/auk.2012.129.3.573. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2012. Процитовано 18 липня 2012.
- ↑ Remsen, J. V. Jr. та ін. A Classification of the Bird Species of South America. American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 18 липня 2012.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |