Циртокліт коза
| Циртокліт коза | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Cyrtoclytus capra Germar, 1824
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Cyrtoclytus capra Germar, 1824 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Циртоклі́т коза́ (лат. Cyrtoclytus capra Germar, 1824 = Cyrtoclytus sachalinensis Kano, 1933) — вид жуків з родини вусачів.
Cyrtoclytus capra — бореально-альпійський вид європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Росію. В регіоні вид зустрічається переважно у гірській місцевості. На північно-східному макросхилі Карпат заходить в передгір'я.
C. capra приурочений до хвойних лісових формацій. Літ триває з червня по липень. Дорослі комахи трапляються на квітах гадючника в'язолистого. Личинка розвивається в деревині хвойних порід, але перевагу надає смереці.
Комахи відрізняються трикутною формою щитка і булавоподібними стегнами, з яких задні не досягають вершин надкрил. Тіло видовжене, густо покрите довгими волосками. Загальне забарвлення — чорне. Надкрила в чітких цятках, на бічному краю надкрил жовта поздовжня смужка, надкрила іноді буруваті, зі строкатим жовтим волосяним малюнком, який складається з трьох перев'язів і вершини. Перша — коса перев'язь, яка напрямлена від щитка до зовнішнього краю. Друга — дугоподібна, починається нижче за першу, простягається вздовж шва і закінчується на середині зовнішнього краю надкрил. Третя перев'язь розташована впоперек надкрил у їхній нижній третині. Передньоспинка облямована жовтими волосяними смугами на вершині та при основі. Загалом малюнок надкрил є доволі мінливий. Довжина тіла коливається в межах 8-15 мм.
Личинка з кожної сторони голови має по одному вічку. Верхня губа поперечна. Пронотум в основній частині з дрібними поздовжніми борозенками і глибокою серединною. Передній край гіпостому з невеликою виїмкою перед ґулою, його поверхня в дрібних борозенках. Ноги рудиментарні у вигляді нечленистого горбика. Мозолі черевця мають по 4 поздовжні борозенки.
Життєвий цикл триває 2 роки.
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А. М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Пушкар В. С., Заморока А. М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
- Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;