Перейти до вмісту

Чорні океани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Czarne oceany)
«Чорні Океани»
АвторЯцек Дукай
Назва мовою оригіналуCzarne oceany
КраїнаПольща
МоваПольська
ЖанрНаукова фантастика
ВидавництвоSupernowa
Видано2001
Перекладач(і)не перекладено
Тип носія(Палітурка & М'яка обкладинка)
Сторінок494
ISBN83-7054-149-6

«Чорні океани» (пол. Czarne oceany) — науково-фантастичний роман польського письменника Яцека Дукая, що вийшов у Польщі у видавництві Supernowa у 2001 році. Роман відповідає жанру жорсткої наукової фантастики: в ньому зображено Землю кінця 21 століття, яка стикається з технологічною сингулярністю. Роман отримав головну польську нагороду з науково-фантастичної літератури — премію Януша А. Зайделя за 2001 рік.[1]

Історія публікації

[ред. | ред. код]

На прохання видавця роман було скорочено з понад 1000 сторінок до менш як 500. Перші сім розділів та кілька додаткових, які були видалені з друкованих версій, опубліковані безплатно на вебсайті автора.[2]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Головний герой Ніколас Хант — американський політик і лобіст, тісно пов'язаний з деякими галузями секретних військових досліджень, включаючи паранормальні явища. Він не є героєм: як описує його сам Дукай, він «цинічний, егоїстичний бюрократ, і головною мотивацією всіх його рішень у роботі є, здається, прикриття власної дупи». Наразі він програв внутрішню боротьбу за владу, і йому доручено наглядати за тим, які проєкти здаються тупиковими та малопомітними. Однак незабаром його проєкт починає набувати все більшого значення, оскільки вчені досліджують деякі багатообіцяльні теорії на межі меметики та телепатії, включаючи дослідження потенційних форм життя, які б використовували меми так само, як ми використовуємо гени, і розвивають нові науки, такі як психомеметика.

Раптом відбувається дивний катаклізм, мільйони людей в усьому світі божеволіють, а багато густонаселених районів стають «забороненою зоною». Ніколас Хант не певен, чи це вторгнення прибульців, результат військового чи корпоративного експерименту, новий крок в еволюції людства або ж результат трансформації в посттехнологічний сингулярний світ.

Літературне значення

[ред. | ред. код]

За вікном приблизно 2060 рік. Сполучені Штати все ще є провідною державою, але європейські та азійські держави наздоганяють її. Технології просунулися вперед завдяки біотехнологічним імплантатам, які дозволяють людям контролювати комп’ютери через нейрокомп'ютерний інтерфейс. Поширеною є віртуальна реальність із повним зануренням. Значна частина еліти є генетично модифікованою, штучний інтелект стає все поширенішим. В багатьох сенсах це похмурий, кіберпанківський світ.

Однак конфлікти цієї майбутньої епохи більше покладаються на економіку та ринкові сили, ніж на складну військову техніку. У цьому світі фондовий ринок є новим полем битви для націй і мегакорпорацій.

Технологічні тенденції — далеко не єдине, що досліджує Дукай у своєму творі. Він змальовує футуристичну бюрократію, боротьбу за політичну владу за приватним сектором, урядом та армією, а також зміни в культурі. Дукай екстраполює сучасну тенденцію збільшення судових позовів і політкоректності: у його світі багато людей добровільно живуть під постійним масовим наглядом Нового Етикету (NEti), який реєструє всі їхні дії, щоб їх не можна було безпідставно звинуватити в якомусь «особистому злочині».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Роман був відзначений головною польською нагородою в галузі наукової фантастики — премією Януша А. Зайделя за 2001 рік.[1]

Аналіз

[ред. | ред. код]

Роман обговорювався в контексті трансгуманізму [3] та кіберпанку.[4]

Відгук

[ред. | ред. код]

У 2001 році у своїй рецензії для «Gazeta Wyborcza» Войцех Орлінський похвалив книгу за яскраве й реалістичне зображення найближчого майбутнього, хоча й критикував заплутаний сюжет та деякі занадто інформативні діалоги. Він також зазначив, що книга набула культового статусу ще за роки до її фактичної публікації.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Jacek Dukaj. Culture.pl (англ.). Процитовано 3 серпня 2022.
  2. а б Orliński, Wojciech (26 жовтня 2001). Władza leży między. wyborcza.pl (пол.). Процитовано 2 серпня 2022.
  3. Rupa, Katarzyna (5 липня 2017). Transhumanistyczne koncepcje człowieka w kulturze współczesnej (na wybranych przykładach).
  4. Kruszewski, Piotr. Cyberprzestrzeń i atomizacja. Teoretycznoliterackie glosy na tle nowoczesnej science fiction. Na boku. Pisarze teoretykami literatury?... T. 4 (Polish) : 155—178.

Посилання

[ред. | ред. код]