Deinococcus
Deinococcus | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Види
| ||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||
* Deinobacter Oyaizu et al. 1987 | ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Deinococcus — рід бактерій типу Deinococcus-Thermus, єдиний у родині Deinococcaceae та ряду Deinococcales.
Ці бактерії мають товсті клітинні стінки, які дають їм грампозитивні плями, але вони мають другу мембрану і тому за своєю структурою ближчі до грамнегативних бактерій. Утворюють колонії рожевого або червонуватого кольору.
Deinococcus дуже стійкі до шкідливих факторів навколишнього середовища. Вони виживають, коли їхні ДНК піддається високим дозам гамма- та ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, Deinococcus radiodurans може пережити рівень радіації в тисячі разів більший за смертельну дозу для людини. Тоді як інші бактерії змінюють свою структуру під впливом випромінювання, наприклад, утворюючи ендоспори, дейнококи переносять його, не змінюючи клітинної форми. У серпні 2020 року вчені повідомили, що на основі досліджень, проведених на Міжнародній космічній станції, було виявлено, що бактерії з Землі, зокрема бактерії Deinococcus, здатні вижити у відкритому космосі впродовж трьох років.[1][2]
Структура геному Deinococcus radiodurans складається з двох хромосом (2648638 та 412348 пар основ), мегаплазміди (177 466 пар основ) і невеликої плазміди (45 704 пари основ), утворюючи геном із 3284156 пар основ.
- ?D. aluminii Kim et al. 2018
- ?"D. aquivivus« Kaempferet al. 2008
- ?D. arenae Lee et al. 2016
- ?D. budaensis Makk et al. 2016
- ?D. erythromyxa (ex Chester 1901) Brooks & Murray 1981 nom. rev.
- ?»D. gammatolerans« Srinivasan, Kang & Kim 2017
- ?D. hibisci Moya et al. 2018
- ?D. knuensis Lee et al. 2017
- ?»D. koreense« Kim, Kang & Srinivasan 2017
- ?D. koreensis Baek et al. 2018
- ?D. lacus Park et al. 2018
- ?D. malanensis Zhu et al. 2017
- ?D. multiflagellatus Kim et al. 2018
- ?D. persicinus Jeon et al. 2016
- ?»D. planocerae« Lin et al. 2017
- ?»D. populi« Li, Kudo & Tonouchi 2018
- ?»D. puniceus« Lee et al. 2014
- ?D. radioresistens Srinivasan et al. 2016
- ?D. ruber Kim et al. 2017
- ?D. rufus Wang et al. 2018
- ?»D. sahariens« Bouraoui et al. 2012
- ?D. saudiensis Hussain et al. 2016
- ?D. sedimenti Lee et al. 2017
- ?D. seoulensis Lee et al. 2016
- ?»D. soli« Zhang et al. 2011
- ?D. taklimakanensis Liu et al. 2017
- ?D. xibeiensis Wang et al. 2010
- ?»D. xianganensis" Zheng et al. 2014
- D. actinosclerus[3]
- D. aerius[4]
- D. aerolatus[5]
- D. aerophilus[5]
- D. aetherius[6]
- D. alpinitundrae[7]
- D. altitudinis[7]
- D. antarcticus[3]
- D. apachensis[8]
- D. aquaticus[9]
- D. aquatilis[10]
- D. aquiradiocola[11]
- D. arenae[3]
- D. budaensis[3]
- D. caeni[9]
- D. carri[3]
- D. cellulosilyticus[12]
- D. citri[3]
- D. claudionis[7]
- D. daejeonensis[13]
- D. depolymerans[14]
- D. deserti[15]
- D. ficus[16]
- D. frigens[17]
- D. geothermalis[18]
- D. gobiensis[19]
- D. grandis (originally Deinobacter grandis,[20] but then transferred[21])
- D. hohokamensis[8]
- D. hopiensis[8]
- D. knuensis[3]
- D. indicus[22]
- D. maricopensis[8]
- D. marmoris[17]
- D. metalli
- D. metallilatus
- D. misasensis[23]
- D. murrayi[18]
- D. navajonensis[8]
- D. papagonensis[8]
- D. peraridilitoris[24]
- D. persicinus[3]
- D. pimensis[8]
- D. piscis[25]
- D. proteolyticus[26]
- D. puniceus[3]
- D. radiodurans[27]
- D. radiomollis[7]
- D. radiophilus[28]
- D. radiopugnans[29]
- D. reticulitermitis[30]
- D. roseus[23]
- D. ruber[3]
- D. saudiensis[3]
- D. saxicola[17]
- D. sedimenti[3]
- D. seoulensis[3]
- D. soli[3]
- D. sonorensis[8]
- D. wulumuqiensis[31]
- D. xibeiensis[31]
- D. xinjiangensis[32]
- D. yavapaiensis[8]
- D. yunweiensis[33]
- ↑ Strickland, Ashley (26 серпня 2020). Bacteria from Earth can survive in space and could endure the trip to Mars, according to new study. CNN News. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ Kawaguchi, Yuko та ін. (26 серпня 2020). DNA Damage and Survival Time Course of Deinococcal Cell Pellets During 3 Years of Exposure to Outer Space. Frontiers in Microbiology. doi:10.3389/fmicb.2020.02050. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Parte, A.C. Deinococcus. LPSN. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Yang Y, Itoh T, Yokobori S, Itahashi S, Shimada H, Satoh K, Ohba H, Narumi I, Yamagishi A. Deinococcus aerius sp. nov., isolated from the high atmosphere. Int J Syst Evol Microbiol. 2009 Aug;59(Pt 8):1862-6.
- ↑ а б Yoo SH, Weon HY, Kim SJ, Kim YS, Kim BY, Kwon SW. Deinococcus aerolatus sp. nov. and Deinococcus aerophilus sp. nov., isolated from air samples. Int J Syst Evol Microbiol. 2010 May;60(Pt 5):1191-5.
- ↑ Yang Y, Itoh T, Yokobori S, Shimada H, Itahashi S, Satoh K, Ohba H, Narumi I, Yamagishi A. Deinococcus aetherius sp. nov., isolated from the stratosphere. Int J Syst Evol Microbiol. 2010 Apr;60(Pt 4):776-9
- ↑ а б в г Callegan RP, Nobre MF, McTernan PM, Battista JR, Navarro-González R, McKay CP, da Costa MS, Rainey FA. Description of four novel psychrophilic, ionizing radiation-sensitive Deinococcus species from alpine environments. Int J Syst Evol Microbiol. 2008 May;58(Pt 5):1252-8.
- ↑ а б в г д е ж и к Rainey FA, Ray K, Ferreira M, Gatz BZ, Nobre MF, Bagaley D, Rash BA, Park MJ, Earl AM, Shank NC, Small AM, Henk MC, Battista JR, Kämpfer P, da Costa MS. Extensive diversity of ionizing-radiation-resistant bacteria recovered from Sonoran Desert soil and description of nine new species of the genus Deinococcus obtained from a single soil sample. Appl Environ Microbiol. 2005 Sep;71(9):5225-35. Erratum in: Appl Environ Microbiol. 2005 Nov;71(11):7630.
- ↑ а б Im WT, Jung HM, Ten LN, Kim MK, Bora N, Goodfellow M, Lim S, Jung J, Lee ST. Deinococcus aquaticus sp. nov., isolated from fresh water, and Deinococcus caeni sp. nov., isolated from activated sludge. Int J Syst Evol Microbiol. 2008 Oct;58(Pt 10):2348-53.
- ↑ Kämpfer P, Lodders N, Huber B, Falsen E, Busse HJ. Deinococcus aquatilis sp. nov., isolated from water. Int J Syst Evol Microbiol. 2008 Dec;58(Pt 12):2803-6.
- ↑ Asker D, Awad TS, Beppu T, Ueda K. Deinococcus aquiradiocola sp. nov., isolated from a radioactive site in Japan. Int J Syst Evol Microbiol. 2009 Jan;59(Pt 1):144-9.
- ↑ Weon HY, Kim BY, Schumann P, Son JA, Jang J, Go SJ, Kwon SW. Deinococcus cellulosilyticus sp. nov., isolated from air. Int J Syst Evol Microbiol. 2007 Aug;57(Pt 8):1685-8.
- ↑ Srinivasan S, Kim MK, Lim S, Joe M, Lee M. Deinococcus daejeonensis sp. nov., isolated from sludge in a sewage disposal plant. Int J Syst Evol Microbiol. 2011 Jul 15
- ↑ Asker D, Awad TS, McLandsborough L, Beppu T, Ueda K. Deinococcus depolymerans sp. nov., a gamma- and UV-radiation-resistant bacterium, isolated from a naturally radioactive site. Int J Syst Evol Microbiol. 2011 Jun;61(Pt 6):1448-53
- ↑ de Groot A, Chapon V, Servant P, Christen R, Saux MF, Sommer S, Heulin T. Deinococcus deserti sp. nov., a gamma-radiation-tolerant bacterium isolated from the Sahara Desert. Int J Syst Evol Microbiol. 2005 Nov;55(Pt 6):2441-6.
- ↑ Lai WA, Kämpfer P, Arun AB, Shen FT, Huber B, Rekha PD, Young CC. Deinococcus ficus sp. nov., isolated from the rhizosphere of Ficus religiosa L. Int J Syst Evol Microbiol. 2006 Apr;56(Pt 4):787-91
- ↑ а б в Hirsch P, Gallikowski CA, Siebert J, Peissl K, Kroppenstedt R, Schumann P, Stackebrandt E, Anderson R. Deinococcus frigens sp. nov., Deinococcus saxicola sp. nov., and Deinococcus marmoris sp. nov., low temperature and draught-tolerating, UV-resistant bacteria from continental Antarctica. Syst Appl Microbiol. 2004 Nov;27(6):636-45.
- ↑ а б Ferreira AC, Nobre MF, Rainey FA, Silva MT, Wait R, Burghardt J, Chung AP, da Costa MS. Deinococcus geothermalis sp. nov. and Deinococcus murrayi sp. nov., two extremely radiation-resistant and slightly thermophilic species from hot springs. Int J Syst Bacteriol. 1997 Oct;47(4):939-47.
- ↑ Yuan M, Zhang W, Dai S, Wu J, Wang Y, Tao T, Chen M, Lin M. Deinococcus gobiensis sp. nov., an extremely radiation-resistant bacterium. Int J Syst Evol Microbiol. 2009 Jun;59(Pt 6):1513-7
- ↑ Oyaizu H, Stackebrandt E, Schleifer KH, Ludwig W, Pohla H, Ito H, Hirata A, Oyaizu Y, Komagata K. A radiation-resistant rod-shaped bacterium, Deinobacter grandis gen. nov., sp. nov., with peptidoglycan containing ornithine. Int. J. Syst. Bacteriol., 1987, 37, 62-67.
- ↑ Rainey FA, Nobre MF, Schumann P, Stackebrandt E, Da Costa MS. Phylogenetic diversity of the deinococci as determined by 16S ribosomal DNA sequence comparison. Int. J. Syst. Bacteriol., 1997, 47, 510—514
- ↑ Suresh K, Reddy GS, Sengupta S, Shivaji S. Deinococcus indicus sp. nov., an arsenic-resistant bacterium from an aquifer in West Bengal, India. Int J Syst Evol Microbiol. 2004 Mar;54(Pt 2):457-61.
- ↑ а б Asker D, Awad TS, Beppu T, Ueda K. Deinococcus misasensis and Deinococcus roseus, novel members of the genus Deinococcus, isolated from a radioactive site in Japan. Syst Appl Microbiol. 2008 Mar;31(1):43-9.
- ↑ Rainey FA, Ferreira M, Nobre MF, Ray K, Bagaley D, Earl AM, Battista JR, Gómez-Silva B, McKay CP, da Costa MS. Deinococcus peraridilitoris sp. nov., isolated from a coastal desert. Int J Syst Evol Microbiol. 2007 Jul;57(Pt 7):1408-12.
- ↑ Shashidhar R, Bandekar JR. Deinococcus piscis sp. nov., a radiation-resistant bacterium isolated from a marine fish. Int J Syst Evol Microbiol. 2009 Nov;59(Pt 11):2714-7
- ↑ Kobatake, M., Tanabe, S., Hasegawa, S. Nouveau micrococcus radioresistant a pigment rouge, isole de feces de Lama glama, et son utilisation comme indicateur microbiologique de la radiosterilisation. C.R. Seances Soc. Biol. Fil. (1973)167, 1506—1510.
- ↑ Anderson, A W; H C Nordan, R F Cain, G Parrish, D Duggan (1956). «Studies on a radio-resistant micrococcus. I. Isolation, morphology, cultural characteristics, and resistance to gamma radiation». Food Technol. 10 (1): 575—577.
- ↑ Lewis NF. Radio-resistant Micrococcus radiophilus sp. nov. isolated from irradiated Bombay duck (Harpodon nehereus). Curr. Sci. (India)1976, v. 42, no. 14, p. 504
- ↑ Davis, N.S., Silverman, G.J., Mausurosky, E.B. Radiation-resistant, pigmented coccus isolated from haddock tissue. J. Bacteriol. 1963;86, 294—298.
- ↑ Chen W, Wang B, Hong H, Yang H, Liu SJ. Deinococcus reticulitermitis sp. nov., isolated from a termite gut.Int J Syst Evol Microbiol. 2011 Feb 18
- ↑ а б Wang W, Mao J, Zhang Z, Tang Q, Xie Y, Zhu J, Zhang L, Liu Z, Shi Y, Goodfellow M. Deinococcus wulumuqiensis sp. nov., and Deinococcus xibeiensis sp. nov., isolated from radiation-polluted soil. Int J Syst Evol Microbiol. 2010 Sep;60(Pt 9):2006-10
- ↑ Peng F, Zhang L, Luo X, Dai J, An H, Tang Y, Fang C. Deinococcus xinjiangensis sp. nov., isolated from desert soil. Int J Syst Evol Microbiol. 2009 Apr;59(Pt 4):709-13.
- ↑ Zhang YQ, Sun CH, Li WJ, Yu LY, Zhou JQ, Zhang YQ, Xu LH, Jiang CL. Deinococcus yunweiensis sp. nov., a gamma- and UV-radiation-resistant bacterium from China. Int J Syst Evol Microbiol. 2007 Feb;57(Pt 2):370-5.
Це незавершена стаття з бактеріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |