Дворядник тонколистий
| Дворядник тонколистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Дворядник (Diplotaxis) |
| Вид: | Дворядник тонколистий (D. tenuifolia)
|
| Біноміальна назва | |
| Diplotaxis tenuifolia | |
Дворя́дник тонколи́стий (Diplotaxis tenuifolia[1], рукола дика, ерука, рокет-салат, гусеничник, раука, ругола, рокка[2]) — багаторічна рослина родини капустяних. Харчова культура, в деяких регіонах — поширений бур'ян.
Трав'яниста напіврозеткова рослина заввишки 20–70 (зрідка до 100) см. Усі частини рослини, а надто листя, містять глікозиди, тому при пошкодженні вони виділяють запах гірчичної олії.
Корінь стрижневий. Стебла прямостоячі, голі або слабко запушені біля основи, слабко розгалужені. Листки частково зібрані в розетку, частково вкривають нижню частину стебла, сизуваті, голі, цілокраї, завдовжки 2–15 см, завширшки 1–8 см. Їх форма варіює від майже цільної з дещо нерівним краєм до непарнопірчасто-виїмчастих з лопатями, форма яких міниться у різних особин від трикутнояйцеподібної до майже лінійної.
Суцвіття — малоквіткова китиця. Квітки двостатеві, актиноморфні, жовті. Квітконіжки завдовжки 8–35 мм. Чашолистків 4, їх довжина сягає 4–7 мм. Вони голі або слабко запушені, з тоненькою білою смужкою по краю. Оцвітина складається з 4 обрененояйцеподібних, звужених у «нігтик», пелюсток, кожна завдовжки 7–15 мм, завширшки 5–8 мм. Тичинок 6, їх довжина сягає 4–8 мм, в тому числі 2,5–3 мм становить довжина жовтого пиляка. Плід — голий стручок завдовжки 2–6 см, завширшки 1,5–2,5 мм. Насінини розташовані в стручку у два ряди, вони коричневі, завдовжки 1–1,3 мм, завширшки 0,6–0,9 мм.
Число хромосом 2n = 22.
-
Розетка молодої рослини з майже цільним листям -
Листя виїмчасто-лопатеве -
Стеблові листки -
Квітка -
Закритий недостиглий плід -
Зрілий відкритий плід -
Загальний вигляд насіння -
Насіння великим планом
.jpg)
.jpg)
Рослина посухостійка, тепло- і світлолюбна, загалом невибаглива. Зростає у відкритих, особливо рудеральних, фітоценозах: на пустирях, насипах, гірських схилах, піщаних пляжах, мулистих берегах водойм, рідше — на полях, у лісах. В горах підіймається до висоти 2100 м. Віддає перевагу добре аерованим, піщаним ґрунтам, багатим на азотисті сполуки і карбонати, також може росте на глинистих і суглинних.
Квітне з травня по вересень. Запилюється комахами, можливе самозапилення. У природі досить часто трапляється перехресне запилення з ріпаком, дворядником прутяним, причому внаслідок останнього виник новий вид — дворядник муровий.[3] Водночас, гібридизація з ріпаком не призводить до утворення міксоплоїдних особин.[4]
Плодоносить з червня до жовтня. Насіння поширюється при струшуванні плодів, розтріскуванні стручків тощо (автохорія). Насінини при намочуванні не ослизнюються.[5]
Первинний ареал дворядника тонколистого охоплював Середземномор'я, але ще кілька століть тому цю рослину було занесено до усіх більш-менш теплих регіонів Європи. Зокрема, в Німеччині цей вид відомий з 1768 року, а в США його завезли у минулому сторіччі.[6] Крім того, дворядник тонколистий інтродукований в Африці, Австралії, Аргентині.
Хоча дворядник тонколистий не відноситься до поширених сільськогосподарських культур, його здавна вирощують заради зеленого листя, яке додають до салатів. Рослини дуже продуктивні, тому листя можна зрізати з весни до осені. Листки містять шкідливу ерукову кислоту, але у культурних рослин її вміст низький. У торговельній мережі листя дворядника тонколистого продають під назвою «дика італійська рукола», втім, не слід плутати цю рослину зі справжньою руколою.
У середньовічному медичному трактаті «Тротула» дворядник тонколистий, приготований у вині, радили застосовувати при дизентерії (на сьогодні це шигельоз).
Поза природним ареалом ця рослина часто перетворюється на бур'ян і розглядається як характерний складник європейської техногенної флори.
|
- ↑ а б The Plant List. [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Дворядник тонколистий // Малопоширені овочеві рослини. Ч. 2: Навчальний посібник. — К.: Аграр. наука, 2016. — С. 105—108. — 192 с. ISBN 978-966-540-441-5
- ↑ Evidence from photosynthetic characteristics for the hybrid origin of Diplotaxis muralis from a C3-C4 intermediate and a C3 species. [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Міксоплоїдія у диких та культивованих видів хрестоцвітих, здатних до гібридизації з ріпаком Brassica napus / В. А. Кунах, В. І. Адонін, С. П. Ожєрєдов, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 3. — С. 81-86. — PDF [Архівовано 3 листопада 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Реакція на зволоження насінин видів надтриби Brassicidinae V. Avet. (Brassicaceae) флори України / А. П. Ільїнська, Л. М. Ниценко // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67. — № 2. — С.237-247. — PDF [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Ihsan A. Al-Shehbaz, John F. Gaskin: Brassicaceae in der Flora of North America, Volume 7, 2010, S. 433 (англ.)
- Фотогалерея «Diplotaxis tenuifolia» // CalPhotos (веб-сайт Каліфорнійського університету)
