Епідексиптерикс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Epidexipteryx)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Епідексиптерикс
Час існування: юра — рання крейда?
164 млн р. т.
Графічна реконструкція Epidexipteryx hui
Графічна реконструкція Epidexipteryx hui
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Scansoriopterygidae
Рід: Епідексиптерикс (Epidexipteryx)
Zhang et al., 2008
Epidexipteryx hui
Zhang et al.
Посилання
Вікісховище: Epidexipteryx
EOL: 52571659
Fossilworks: 137496

Епідексиптерикс (Epidexipteryx hui) — вид пернатих тероподних динозаврів родини Scansoriopterygidae. Цей маленький хижак жив на Землі у середині юрського періоду 168—152 млн років тому[1]. Журналісти вже встигли охрестити його найдревнішим птахом на Землі, який жив до знаменитого усім археоптерикса, хоча прямого відношення до птахів що перший, що другий не мають. Як стверджують науковці, цей оперений динозавр був одним із великої предкової групи птахів[2].

Відкриття і дослідження

[ред. | ред. код]

Назва Epidexipteryx hui перекладається з грецької на українську як «Птах, що виставляє пір'я на огляд», а видова назва має ім'я китайського палеонтолога Яоміна Гу, який був спеціалістом з викопних мезозойських ссавців і помер у 2008 році у віці 46-и років після тяжкої хвороби. До слова, саме дрібними ссавцями і харчувався епідексиптерикс[3].

Проводячи дослідження в автономному окрузі Внутрішня Монголія (Китай), дослідники Фученґ Жанґ, Жонґе Жоу, Ксінґ Ксу, Ксяолін Ванґ і Корвін Саліван відкопали доволі незвичний відбиток середньоюрського динозавра з чіткими відбитками пір'я[4]. Детальне дослідження показало, що цей динозавр поєднував ознаки. притаманні кільком групам тероподів, зокрема й овірапторозаврів. Аналіз родинних зв'язків чітко вказав на те, що епідексиптерикс є сестринською групою інших пернатих динозаврів — епідендрозаврів (Epidendrosaurus)[5][6].

Порівняння розмірів епідексиптерикса (зелений) з людиною

Epidexipteryx hui — це невеликий динозавр заввишки близько 60 см і вагою до 5—6 кг. Динозавр цілком був вкритий пір'ям, з розвинутими на передніх кінцівках «маховими» перами, хоча й не здатен був до польоту. Декотрі оглядачі ж наполягають, епідексиптерикс таки літав або хоча б планерував, але такий варіант виглядає малоймовірним, оскільки «махове» пір'я було коротким, а стернового оперення хвоста взагалі не було. Зате динозавр міг похизуватись чотирма дуже довгими стрічкоподібними (див. реконструкцію) пір'їнами, які очевидно були лише у самців і виконували функцію прикраси й приваблення самок у шлюбний період, на кшталт, домашніх півнів. Цей динозавр харчувався дрібними ссавцями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Morgan, James (22 жовтня 2008). New feathered dinosaur discovered. BBC. Архів оригіналу за 29 вересня 2009. Процитовано 2 липня 2009.
  2. Dr. Thomas Holtz, Jr. «The mistaken scansoripterygid». Message to the Dinosaur Mailing List <http://dml.cmnh.org/2008Oct/msg00008.html [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]> (October 1, 2008)
  3. Zhang, Fucheng; Zhou, Zhonghe; Xu, Xing; Wang, Xiaolin and Sullivan, Corwin. «A bizarre Jurassic maniraptoran from China with elongate ribbon-like feathers». <http://www.nature.com/nature/journal/v455/n7216/full/nature07447.html [Архівовано 4 травня 2009 у Wayback Machine.]> Nature 455, 1105—1108 (23 October 2008) | DOI:10.1038/nature07447
  4. Chinese scientists discovers new dinosaur species. People's Daily Online. 15:26, October 27, 2008. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 4 листопада 2008.
  5. Dongyu Hu, Lianhai Hou, Lijun Zhang and Xing Xu (2009). A pre-Archaeopteryx troodontid theropod from China with long feathers on the metatarsus. Nature. 461 (7264): 640—643. doi:10.1038/nature08322. PMID 19794491.
  6. Agnolín, Federico L.; Novas, Fernando E. (2011). Unenlagiid theropods: are they members of the Dromaeosauridae (Theropoda, Maniraptora)?. Anais da Academia Brasileira de Ciências. 83 (1): 117—162. doi:10.1590/S0001-37652011000100008.

Посилання

[ред. | ред. код]