Соловейко японський
| Соловейко японський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець японського соловейка
 Самиця японського соловейка
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Larvivora akahige (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sylvia akahige Temminck, 1835 Erithacus akahige (Temminck, 1835) Icoturus akahige (Temminck, 1835) Luscinia akahige (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Солове́йко японський[2] (Larvivora akahige) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Азії.
Довжина птаха становить 14-15 см, вага 13-20 г. У самців голова, горло і верхня частина грудей яскраво-оранжево-коричневі, на грудях вузька чорнувата смуга, решта нижньої частини тіла темно-сіра. Тім'я, потилиця, решта верхньої частини тіла і крила оливково-коричневі, хвіст рудувато-коричневий. Дзьоб чорний, лапи рожевувато-коричневі. Самиці мають менш яскраве забарвлення, голова у них тьмяна, груди і боки мають коричнюватий відтінок.
Молоді птахи мають переважно коричневе забарвлення, голова і шия у них поцятковані світлими плямами. Обличчя і горло тьмяно-рудувато-коричневі, груди і боки дещо блідіші, пера на них мають широкі тьмяні або оливкові кінчики. У представників підвиду L. a. tanensis чорна смуга на грудях відсутня, а нижня частина дзьоба бліда.
Виділяють два підвиди:[3]
- L. a. akahige (Temminck, 1835) — південний Сахалін, Курильські острови, острови Японського архіпелагу від Хоккайдо до Кюсю, острівці на південь від Кюсю;
- L. a. tanensis (Kuroda, Nm, 1923) — острови Ідзу.
Деякі дослідники виділяють підвид L. a. tanensis у окремий вид Larvivora tanensis[4]
Японські соловейки гніздяться на островах Японії і Росії. Взимку вони мігрують до Східного і Південного Китаю, бродячі птахи спостерігалися в Кореї, Індокитаї і на Тайвані. Японські соловейки живуть в густому підліску хвойних і мішаних лісів і в густих заростях на берегах водойм, в парках і садах, переважно в гірських долинах. Зимують у вічнозелених лісах, парках і садах, на висоті до 1525 м над рівнем моря.
Японські соловейки живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на землі і в підліску. На Сахаліні гніздяться з травня по червень, в Японії до середини липня. У кладці від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 12—14 днів, пташенята покидають гніздо через 12—14 днів після вилуплення. Насиджують самиці. японські соловейки іноді стають жертвами гніздового паразитизму рудоволих зозуль.
- ↑ BirdLife International (2016). Larvivora akahige: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Larvivora akahige: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |