Сцинки щиткові
| Сцинки щиткові | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Щитковий сцинк (Eurylepis taeniolatus)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
|
3 види | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сцинки щиткові (Eurylepis) рід ящірок з родини сцинкові.
Загальна довжина цього сцинка досягає 30 см. Колір у представників роду може бути коричневий, сталевий з різними відтінками. Також трапляються тварини з бронзовим відливом. В наявності на спині є чорні плями. Горло червоне, жовте або помаранчеве, колір хвоста — зеленуватий, блакитний, синій. Має розвинуті лапи.
Щиткові сцинки полюбляють кам'янисті місцини, можуть підніматися досить високо у гори. Мешкає часто в ущелинах. Риє нори у м'якому ґрунті.
Харчується комахами, павуками, молюсками, скорпіонами, безхребетними.
Представники цього роду відкладають яйця, як правило до 6 штук.
Північна та західна Індія, Афганістан, східний та північно-східний Іран, Ірак, північна Сирія, південний Туркменістан.
- Blyth, 1854 : Catalogue of reptiles inhabiting the Peninsula of India. Journal of the Asiatic Society of Bengal, vol. 22 p. 462-479.