Front Side Bus
Front Side Bus (FSB) — шина, що забезпечує з'єднання між x86-сумісних центральним процесором і внутрішніми пристроями.
Як правило, сучасний персональний комп'ютер на базі x86-сумісного мікропроцесора влаштований таким чином: мікропроцесор через FSB підмикається до системного контролера, який зазвичай називають «північним мостом», (англ. Northbridge). Системний контролер має у своєму складі контролер ОЗП (у деяких сучасних персональних комп'ютерах контролер ОЗП вбудований в мікропроцесор), а також контролери шин, до яких підключаються периферійні пристрої. Набув поширення підхід, при якому до північного мосту підключаються найпродуктивніші периферійні пристрої, наприклад, відеокарти з шиною PCI Express 16×, а менш продуктивні пристрої (мікросхема BIOS'а, пристрої з шиною PCI) підключаються до так званого «південного моста» (англ. Southbridge), який з'єднується з північним мостом спеціальною шиною.
Набір з «південного» і «північного» мостів називають набором системної логіки, але частіше застосовується калька з англійської мови «чипсет» (англ. chipset).
Таким чином, FSB працює як магістральний канал між процесором і чипсетом.
Деякі комп'ютери мають зовнішню кеш-пам'ять, підключену через «задню» шину (англ. back side bus), яка швидша, ніж FSB, але працює тільки зі специфічними пристроями.
Процесор | Частота FSB | Тип FSB | Теоретична пропускна спроможність |
---|---|---|---|
Pentium II | 66 / 100 МГц | GTL+ | 533 / 800 МБ/с |
Pentium III | 100 / 133 МГц | AGTL+ | 800 / 1066 МБ/с |
Pentium 4 | 100 / 133 / 200 МГц | QPB | 3200 / 4266 / 6400 МБ/с[1] |
Pentium M | 100 / 133 МГц | QPB | 3200 / 4266 МБ/с[1] |
Pentium D | 133 / 200 МГц | QPB | 4266 / 6400 МБ/с[1] |
Pentium 4 EE | 200 / 266 МГц | QPB | 6400 / 8533 МБ/с[1] |
Intel Core | 133 / 166 МГц | QPB | 4266 / 5333 МБ/с[1] |
Intel Core 2 | 200 / 266 / 333 / 400 МГц | QPB | 6400 / 8533 / 10660 / 12800 МБ/с[1] |
Xeon — ядро P6 | 100 / 133 МГц | GTL+ | 800 / 1066 МБ/с |
Xeon — ядро NetBurst | 100 / 133 / 166 / 200 / 266 / 333 МГц | QPB | 3200 / 4266 / 5333 / 6400 / 8533 / 10660 МБ/с[1] |
Xeon — ядро Penryn | 266 / 333 / 400 МГц | QPB | 8533 / 10660 / 12800 МБ/с[1] |
Athlon | 100 / 133 МГц | EV6 | 1600 / 2133 МБ/с[2] |
Athlon XP | 133 / 166 / 200 МГц | EV6 | 2133 / 2666 / 3200 МБ/с[2] |
Майже усі AMD K8 | 800 / 1000 МГц | HyperTransport v1 | 6400 / 8000 МБ/с[2] |
Нове покоління AMD K8 і усі K10 | 1600 / 1800 / 2000 МГц | HyperTransport v3 | 12800 / 14400 / 16000 МБ/с[2] |
PowerPC 970 | 900 / 1000 / 1250 МГц | — | 7200 / 8000 / 10000 МБ/с |
Кожна з вторинних шин працює на своїй частоті (яка може бути як вище, так і нижче частоти FSB). Іноді частота вторинної шини є похідною від частоти FSB, іноді задається незалежно.
Частоти, на яких працюють центральний процесор і FSB, мають загальну опорну частоту, і зрештою визначаються виходячи з їхніх коефіцієнтів множення (частота пристрої = опорна частота * коефіцієнт множення).
Слід виділити два випадки:
Контролер пам'яті в системному контролері
До певного моменту в розвитку комп'ютерів частота роботи пам'яті збігалася з частотою FSB, на сучасних персональних комп'ютерах частоти FSB і шини пам'яті можуть розрізнятися. Оскільки процесор працює з пам'яттю через FSB, то продуктивність FSB є одним з найважливіших параметрів такої системи.
Контролер пам'яті в процесорі
Сучасні процесори мають вбудований контролер пам'яті, тому в них дуже слабка залежність продуктивності процесора від FSB.
Існують системи, переважно старі, де FSB і периферійні шини ISA, PCI, AGP мають спільну базову частоту, і спроба зміни частоти FSB, не за допомогою її коефіцієнта множення, а за допомогою зміни опорної частоти, призведе до зміни частот периферійних шин, і навіть зовнішніх інтерфейсів, таких як Parallel ATA. На інших системах, переважно нових, частоти периферійних шин не залежать від частоти FSB.
У системах з високою інтеграцією контролери пам'яті та периферійних шин можуть бути вбудовані в процесор, і сама FSB в таких процесорах відсутня принципово. До таких систем можна віднести персональну платформу «Intel» LGA 1156.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2011) |