Квічаль сибірський
| Квічаль сибірський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець сибірського квічаля
 Самиця сибірського квічаля
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geokichla sibirica (Pallas, 1776) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus sibiricus Pallas, 1776 Zoothera sibirica (Pallas, 1776) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль сибірський[2] (Geokichla sibirica) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Азії.
Довжина птаха становить 20-23 см, розмах крил 34=35 см, вага 60-72 г. Самці мають темне, сіро-синє забарвлення, що здалеку здається чорним. Над очима білі "брови", кінчики крил і края хвоста білі. На нижній стороні крил є біла смуга, помітна в польоті, нижні покривні пера хвоста на кінці білі, що створює лускоподібний візерунок. На животі світла смуга. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла світла, поцяткована темним лускоподібним візерунком, над очима світлі "брови", під дзьобом світлі "вуса". Дзьоб темний, лапи жовті.
Виділяють два підвиди:[3]
- G. s. sibirica (Pallas, 1776) — Східний Сибір (на схід від Єнісею), північ Монголії, Манчжурії і Кореї;
- G. s. davisoni (Hume, 1877) — Сахалін, Хоккайдо, Хонсю, південні Курильські острови.
Сибірські квічалі гніздяться в Росії, Монголії, Китаї, Північній Кореї і Японії. Взимку вони мігрують на південь, до Індокитаю, Малайського півострова, Суматри і Яви. Бродячі птахи спостерігалися в Європі. Сибірські квічалі живуть в тайзі, хвойних і мішаних лісах. Зустрічаються на висоті до 2565 м над рівнем моря, переважно на рівнинах. Живляться переважно комахами, а також червами, іншими безхребетними і ягодами. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, трави і моху, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці від 4 до 5 блакитнуватих яєць, поцяткованих темними плямками. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
- ↑ BirdLife International (2016). Geokichla sibirica. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |