Голубок білолобий
| Голубок білолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geotrygon caniceps (Gundlach, 1852) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba caniceps Oreopeleia caniceps | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Голубок білолобий[2] (Geotrygon caniceps) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Куби. Раніше вважався конспецифічним з гаїтійським голубком[4].
Довжина птаха становить 26-30 см, вага 192-210 г. У самців лоб сірувато-білий, решта голови сіра, потилиця має пурпурово-райдужний відтінок. Груди сірі, боки темно-фіолетові, живіт кремовий, гузка руда. Плечі і верхня частина спини фіолетово-блискучі, нижня частина спини і надхвістя блакитнувато-фіолетові, хвіст сірий. Очі червоні, дзьоб червоний, на кінці охристий, лапи рожеві. Самиці мають більш тьмяне забарвлення. У молодих птахів лоб коричнювато-сірий, горло сірувате, верхня частина тіла темно-коричнева, нижня частина тіла каштанова.
Білолобі голубки мешкають на сході Куби, а також в горах Сьєрра-дель-Росаріо[en] на заході острова. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, в сухих гірських тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться насінням і дрібними безхребетними, яких шукають на землі. Сезон розмноження триває з січня по серпень. Гніздо являє собою платформу з гілочок, встелену корінцями і травою, розміщується в чагарниках, на висоті від 1 до 3 м над рівнем моря. В кладці 1-2 яйця, інкубаційний період триває 13 днів.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція білолобих голубків становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Geotrygon caniceps. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ O.H. Garrido, G.M. Kirwan & D.R. Capper. Species limits within the Grey-headed Quail-dove Geotrygon caniceps and implications for the conservation of a globally threatened species. „Bird Conservation International”. 12, ss. 169–187, 2002. doi:10.1017/S0959270902002101.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Поштові марки [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.] Куби із зображенням білолобого голубка.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |